Для чого знищується урановидобувна галузь України
Для чого знищується урановидобувна галузь України
Як відомо, Атомпрофспілка тривалий час підтримувала і домагалася відбудування інтегрованої вертикалі в атомній галузі: від видобутку, збагачення уранової руди до отримання кінцевого продукту у вигляді електроенергії. Була проведена колосальна робота за участю профспілкових і господарників-фахівців. І от з’явився довгоочікуваний наказ, у липні 2019 року, Кабінету Міністрів України про реорганізацію держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» шляхом приєднання до держпідприємства «НАЕК «Енергоатом». Однак, до завершення реорганізації не дійшло. Радіти можливості змінити долю свого підприємства на краще працівникам ДП СхідГЗК довелося недовго. Зі зміною очільника Мінекоенерго 29 серпня 2019 року на Олексія Оржеля надійшла зворотна міністерська вказівка: «Підготувати наказ про скасування наказу». При цьому без жодних пояснень своїх дій працівникам підприємства і жодної реакції на вимогу зустрічі. Зважаючи на відсутність рішення профільного міністра про зустріч з представниками ДП «СхідГЗК», Атомпрофспілка змушена була вдатися до безстрокової акції протесту, що розпочалася 16 жовтня біля будівлі Міністерства енергетики та охорони довкілля України. Ситуацію коментує Голова Атомпрофспілки України Валерій Матов.
-Вирішення надкритичної ситуації на «СхідГЗК», що може призвести підприємство до зупинки та знищення урановидобувної галузі України, ми вбачаємо в єдиному - виконати розпорядження Кабміну про приєднання комбінату до ДП НАЕК «Енергоатом». Про що весь час говорили фахівці з початку незалежності України: вибудувати інтегровану вертикальну систему атомної галузі – від видобутку і збагачення урану до випуску кінцевого продукту - електроенергії. Тим самим забезпечити й енергетичну безпеку країни. На жаль, сьогодні відбувається «перезавантаження» атомно-енергетичного комплексу, на жаль, на гірше для атомної галузі. Після реорганізації двох міністерств: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, які злилися в одне – Міністерство енергетики та захисту довкілля, ми отримали такий конгломерат, який незрозуміло, як працює, з ким і для кого. Ніхто чітко не може сказати про свої повноваження, хто чим займається. Доступу до міністра немає.
-Не надіслано жодної відповіді на ваші звернення до міністра?
-Ніхто пальцем не поворухнув. 30 вересня ми направили звернення Президенту України, Прем’єр-міністру України, голові підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голові Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, міністру енергетики та захисту довкілля України з наполегливим проханням «терміново зустрітися з приводу надкритичної ситуації, яка склалася на Державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Відповіді із жодної переліченої інстанції ми не отримали.
10 жовтня ми знову звернулися до Оржеля з повторним зверненням щодо збереження урановидобувної галузі України. Та замість відповіді, ми отримали інформацію про скасування розпорядження Кабінету міністрів від 10 липня 2019 року.
Четвертий квартал цього року фінансовий план СхідГЗК вихолощений до нуля. Вже вимальовується затримка заробітної плати за вересень. НАЕК «Енергоатом» обіцяв допомогти «закрити» питання боргу із зарплати працівникам комбінату, але загроза зупинки уранового підприємства залишається, тому що джерела фінансування немає.
-Державне підприємство «СхідГЗК» на межі зупинки. Відпрацьовуються різні варіанти: часткової зупинити – окремих об'єктів або повністю, а на який термін?
-Розуміючи сьогоднішню ситуацію, ця зупинка буде назавжди. Але питання ще ось у чому. Будь-яка зупинка вимагає додаткових коштів, а їх немає. Питання принципово не вирішиться. Є фінансові складові, які необхідні у період зупинки: на контроль, обслуговування, огляд тощо.
На цей момент уже виходила від чиновників ціла низка документів-ініціатив, профспілка їх не погодила. Зокрема, не погодила закриття Смолінської шахти, яка є для Смоліно бюджетоутворюючим підприємством. Бо це означає не лише працівників викинути на вулицю, це знищити соціальну складову, бюджет усього селища у майже десять тисяч мешканців. І ДП «СхідГЗК» є містоутворюючим підприємством. Замість того, щоб створити вертикально-інтегроване підприємство від видобутку уранової сировини до виробництва електроенергії на АЕС України шляхом приєднання ДП «СхідГЗК» до ДП «НАЕК «Енергоатом», влада нищить галузь.
Тому нами прийнято рішення про проведення акції протесту. Ми отримали добро і підтримку усіх членів Президії ЦК Атомпрофспілки на використання коштів резервного фонду.
Будемо вимагати від пана Оржеля термінової і особистої зустрічі з представниками Атомпрофспілки та трудового колективу ДП «Схід ГЗК» і офіційного оприлюднення позиції Міністерства енергетики та охорони довкілля щодо збереження та розвитку вітчизняної урановидобувної галузі. Що треба людям? Їм треба упевненості, що підприємство буде продовжувати працювати. Що міністерство в цьому підприємстві зацікавлене. Що фахівці відпрацюють механізм ефективної реорганізації. Невирішених питань багато, тому ми прагнемо зустрітися з міністром. Почути позицію, і які передбачаються в ядерній енергетиці фахові дії.
-Але за фахом міністр швидше еколог…
-Я підготувався до зустрічі з міністром і як з екологом. Узяти хоча би ситуацію із закриттям Смолінської шахти, я говорив з шахтарями-фахівцями. Мене цікавило питання, ось готується майданчик до зупинки, до виведення з експлуатації. Останнім часом тут змінили технологію видобутку і застосовують купчасте вилуговування. Що це таке? Якщо примітивно, щоб здешевити технологію видобутку, виймається порода на плівку на поверхню поля і заливається кислотою, відбувається витягування окису-закису урану. Розчин цистернами перевозиться на завод для абсорбування. На сьогодні туди закачано у два етапи вісім тисяч тон (!) кислоти. Якщо цей процес зупинити зараз, кислота опиниться у грунті, у підземних водах. У разі, якщо підприємство буде отак зупинено, це буде для України екологічна катастрофа у центрі України, у чорноземній зоні. Я у своєму житті стикався з цим, бачив такий полігон у Дніпропетровській області, де таким способом вівся видобуток руди у 50-60-ті роки. Мертвий район. Не стало води, пропали села. Це можна робити в пустелі, але для України це неприйнятно. Я хотів просто поставити міністру запитання, розуміє він цю ситуацію чи ні?
Акція протесту працівників ДП «СхідГЗК» біля будівлі міністерства енергетики та охорони довкілля України 16 жовтня 2019 року завершилася нарадою представників Атомпрофспілки України, колективу ДП «СхідГЗК» з керівником департаменту Міністерства. Що у підсумку?
Борис Філіппов, Голова Східної об’єднаної організації профспілки:
У міністерстві зажадали побачити програму життєдіяльності підприємства. Нині готується протокол зустрічі, де буде зафіксована дата 29 жовтня. На цей день призначено зустріч – нараду з міністром енергетики та захисту довкілля України Олексієм Оржелем за участю представників Атомпрофспілки, трудового колективу та керівництва ДП «СхідГЗК», представників ДП НАЕК «Енергоатом», тому що питання реорганізації без нього не вирішується. Надіємося, що нарада проходитиме під головуванням міністра, щоб знати, що чекає уранову галузь, на що сподіватися працівникам комбінату. Пропозиції до міністра єдині – державна підтримка підприємств шляхом реорганізації.
Олег Коріков, директор департаменту ядерної енергетики та атомно - промислового комплексу Мінекоенерго:
Ми провели нараду з профспілками атомників, делегували на нараду 6 осіб з числа профспілок. Домовилися про те, що проведемо зустріч з міністром до 29 жовтня. І увесь комплекс питань ми підготуємо. Питання щодо зупинення виробництва з видобутку та переробки уранової руди в рамках стратегії і програми розвитку атомно-промислового комплексу не розглядається.