Краще гір можуть бути лише гори
Краще гір можуть бути лише гори
Це твердження людей, які хоч раз у житті підкорили ту чи іншу вершину. Бо на горі додається адреналіну, звідти відкривається надзвичайно великий простір, непомітний через буденність, там проходить переосмислення власних можливостей і навіть власного буття.
Група представників Хмельницької АЕС, серед яких переважали пенсіонери, за сприяння профспілок та адміністрації ХАЕС, які допомогли з транспортом, здійснила сходження на одну з найвищих гір Карпат – Чорногору, або ж Піп Іван. Маршрут від села Дземброня до вершини не можна вважати складним, але й легким він не є – треба дертись на крутояри, долати стланік (низькорослі зарості яловиці сибірської та різновидів), спускатись і знову підніматись вгору, аж поки не виникне на горі силует споруди, не притаманної для вершини - колишньої обсерваторії. Гора у два кілометри 28 метрів – одна з шести двотисячників Українських Карпат. Сюди як магнітом тягне людей, схильних до пригод. Людмила Малько та Віктор Шевчук не минають нагоди, щоб дістатись вершини. На їх рахунку кілька десятків сходжень. Звичайно ж, були у колективі люди, які вперше здолали маршрут. Попри дощ, який є постійним супутником таких походів, попри труднощі маршруту, всі залишились задоволеними і гордими за свою фізичну форму, за відчуту радість спілкування з природою.
Гори кличуть, і сперечатись з бажанням дійти до вершини не в людській природі!