Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2024, 6
   

Інтерв'ю голови ДП НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна

14.05.2022

Інтерв'ю голови ДП НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна

Петро Котін, голова ДП НАЕК “Енергоатом”, в інтерв’ю Vesti.ua розповів про плани щодо будівництва нових електростанцій в центрі та на півдні країни, розробку власного ядерного палива та правила безпеки для АЕС, що вдосконалять після війни.

– “Енергоатом” викладає в мережу чимало записів із камер відеоспостереження, на яких видно проліт крилатих ракет РФ над АЕС. Це демонстрація “ми так можемо” чи випадковий збіг маршрутів?

– Прольоти крилатих ракет зафіксовано з території Білорусі та акваторії Чорного моря над трьома АЕС: спершу – над Південноукраїнською, ми зняли відео з камер спостереження. Потім, аналогічно, – над Хмельницькою АЕС, а решта – над Запорізькою станцією. Щоразу ракети проходили над майданчиками станцій дуже низько, на висоті близько 50-100 м. Це дуже небезпечно, бо у разі відхилення від курсу ракета може влучити в ядерний реактор чи інший об’єкт, наприклад, з ядерним матеріалом. А на ЗАЕС маємо шість енергоблоків, а також сховище відпрацьованого ядерного палива. Влучання ракети призведе до того, що вибух розкидає цей матеріал, буде ядерна аварія!

Про кожен із цих прольотів поінформовано міжнародну спільноту, зокрема гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Маріано Гроссі. Після цього більше таких ситуацій поки що не було. А на зустрічі з Гроссі президент України Володимир Зеленський наголосив: нас або залякують, або вже прицілюються до наших ядерних об’єктів, щоб наступним прольотом влучити в один із них.

– А якою була реакція МАГАТЕ на таку явну небезпеку?

– Є усні заяви пана Гроссі про те, що це “небезпечно”. Взагалі, зі сторони МАГАТЕ реакція на події, пов’язані з прольотом ракет досить слабка. Усе, що ми зараз чуємо від них: “Наше занепокоєння сягає дуже великої межі”. Звичайно, нам цього недостатньо. Ми б хотіли, щоб було проведено збори Ради керуючих МАГАТЕ, де ухвалять відповідну резолюцію (як щодо ракет, так і стосовно захоплення ЗАЕС) з відповідними заходами проти Росії. Ми вже подали відповідне звернення.

– Чим пояснити таку слабку реакцію зі сторони МАГАТЕ?

– Можу вам передати тільки його (Гроссі. – Авт.) слова: у МАГАТЕ “технічний” мандат, а питання виведення ЗС РФ із території атомного об'єкта - “політичне”. Але водночас… Після нашої  зустрічі на Південноукраїнській АЕС Гроссі поїхав до Калінінграда, обговорювали питання безпеки з росіянами. Після цього голова “Росатому” Олексій Ліхачов зробив заяву, що в них “все добре” в стосунках з МАГАТЕ і вони дбають про безпеку українських ядерних об’єктів. Тобто, якщо це не політична діяльність очільника МАГАТЕ, то я не знаю, як це ще можна назвати. Це, звісно, виходить за межі технічного питання – коли ти проводиш подібні переговори з керівництвом “Росатому”, що контролює об’єкти атомної енергетики у РФ, а до України ніякого стосунку не має.

– А що на практиці означає переведення українських атомних електростанцій від Московського до Паризького центру ВАО АЕС?

– Після катастрофи на ЧАЕС була створена Всесвітня асоціація операторів (ВАО), щоб мати можливість взаємообміну інформацією, вжиття заходів із безпеки на своїх АЕС. Оператори у всьому світі мали дізнаватися про події, що мають місце в будь-якому місці на планеті, адже для них дуже важливо мати таку інформацію. У ВАО є й програми, такі як “партнерські перевірки”, коли бригада експертів виїжджає на станцію і перевіряє всі аспекти, пов’язані з безпекою, потім – дає рекомендації, після чого розробляється відповідний план.

ВАО має чотири центри по всьому світу: Атлантський, Паризький, Московський і Японський, в Токіо. Вони й ділять планету на відповідні “смуги”: Париж керує тими, що розташовані в Європі та Африці; Москва – російські, а також всі, що південніше – в Ірані, Іраку. Атлантський керує тими АЕС, що у США та Канаді. Також це стосується технологій, ми використовуємо – колишній радянський ВВЕР (водно-водяний енергетичний реактор. – Авт.), значна частина якого розроблялася у нас, в Україні, і наші блоки будувалися за нашими проектами. От за цю технологію відповідає Московський центр. Атлантський, відповідно, – за технологію Westinghouse, Паризький – за французьку.

– Зважаючи на те, що ми переводимо наші енергоблоки на паливо від Westinghouse, чи не логічніше було б перевести Україну до Атлантського центру керування?

– Були такі думки. Але поки що ухвалено рішення, що ми переходимо до Паризького центру: залишатися в Московському через збройну агресію РФ не можемо. Ви ж знаєте, в Московському центрі дуже багато експертів в атомній галузі. Ніхто з них не заявив про те, що відбувається в Україні, це порушення ядерної, радіаційної, фізичної безпеки об’єктів, захоплення АЕС. Московський центр, який де-факто відповідає за ядерну безпеку у всьому регіоні, ані словом не обмовився про безпеку, після того що сталося. Це комічна, анекдотична ситуація – і це повна дискредитація.

Ми ж перейшли в Паризький центр, він територіально найближчий до нас. Провели переговори, всі члени цього центру одностайно прийняли нас. І це рішення було підтверджено на Генасамблеї ВАО АЕС її керівництвом – до речі, президент цієї асоціації Микола Сорокін представляє Росію, що ще раз свідчить про величезний вплив РФ у світовій атомній енергетиці. Це те, з чим треба боротися зараз, вводити санкції, бо атомна енергетика також приносить росіянам дуже багато грошей – за їхнє ядерне паливо, технології, АЕС, які вони будують по всьому світу – в Туреччині, В’єтнамі, Бангладеш.

– І в Угорщині.

– Так, і там також. Це великі гроші.

– Яких змін зазнають світові правила безпеки після війни в Україні?

– Жодні правила досі не передбачали, що проти цивільного ядерного об’єкта можуть використати важку військову техніку, а сам майданчик – може бути захоплений солдатами, і що там будуть розміщені вибухові матеріали, зброя. Адже на майданчику ЗАЕС щомиті можуть статися вибухи, а це надзвичайно небезпечно. Тому мають бути правила на випадок такої агресії проти цивільного ядерного об’єкта: як його захищати, які дії вживати на міжнародному рівні має МАГАТЕ.

Ми з самого початку вийшли з пропозицією встановити навколо ядерних об’єктів 30-кілометрову зону “невтручання” будь-яких військових формувань. Але зі сторони пана Гроссі ми не знайшли абсолютно ніякого розуміння, це для нас було дуже дивним. Так, була ухвалена резолюція від Ради керуючих МАГАТЕ. В ній містився заклик до термінового звільнення ЧАЕС, вона на той момент була єдиною захопленою станцією в Україні. Там само був заклик і до недопущення захоплення інших ядерних об’єктів. Але 3 березня її ухвалили, а вже вночі 4 березня війська РФ підійшли до ЗАЕС.

– Чи можливо, що зміни внесуть в технологію побудови реакторів – наприклад, посилять внутрішній контур безпеки на випадок пострілів у технологічну зону з великого калібру (саме це трапилося на ЗАЕС)?

– Є різні проекти станцій. Той, що на ЗАЕС, не передбачає захисту від подібних обстрілів снарядами чи ракетами. Але в Європі є реактори із посиленим захистом. Наприклад, французькі реактори PWR мають подвійну оболонку конфайнмента (в нас – одинарна), що може захистити реактор від падіння літака, влучання ракети чи того ж таки обстрілу. Снаряди просто не зможуть влучити у внутрішню оболонку.

У проектах будівництва в Україні нових п'яти енергоблоків за технологією Westinghouse передбачена подвійна оболонка і захист критичного обладнання від влучання снарядів та наслідків вибухів.

Але ця проблема не вирішується лише тільки технологічним дизайном. Можна посилити оболонки, але потрібно вжити й інших заходів. Я відвідував АЕС в Пакистані, який постійно воює з Індією і має спірну територію – в Карачі вони збудували потрійний периметр захисту навколо свого об'єкта. МАГАТЕ у 2020 році визнали, що АЕС в Карачі має одну з найкращих концепцій захисту.

– Можемо перейняти їхній досвід?

– Безумовно. Та можемо й не брати, але треба вдосконалити так звані проектні загрози для АЕС, документ, що визначає можливі порушення безпеки. В нас він досі не передбачав військовий напад, тому ми надали РНБО і Кабінету міністрів відповідні пропозиції. Там – і встановлення периметрів, і протитанковий та протиповітряний захист. Крім того, посилення захисту Збройними силами – досі формування, що убезпечують АЕС, входили до Нацгвардії. Зараз вже треба побудувати периметр так, щоб ворог не міг підійти з танками та артилерією. Тобто як в Пакистані.

– Розкажіть, а що, власне, сьогодні відбувається на ЗАЕС: із повідомлень “Енергоатома” знаємо, що радіаційний фон там 11 мкР/год, і це нормально. Але там є військові – скільки їх?

– За нашими підрахунками, на майданчику з моменту захоплення було майже 1500 загарбників – це враховуючи майданчик АЕС разом із містом Енергодар. На самому майданчику одночасно перебувало десь до 500 військових, зараз їх стає менше (є припущення, що вони передислоковуються, рухаються до гарячих точок на інших напрямках).

На території станції окупанти встановили зони, куди нікого не підпускають. Також відомо, що на ЗАЕС перебуває важка техніка. Стоять також вантажні машини для перевезення піхоти й зброї. Деякі з них, судячи з зовнішнього вигляду, завантажені зброєю чи вибухівкою. Персонал не може підійти близько, аби пересвідчитися в цьому.

– Чи досі на ЗАЕС є “десант” російських атомників?

– Є персонал з “Росатому” – до 10 осіб, а командує головний інженер Ростовської станції Андрій Горбачов. Це вже повторна їхня “ротація” на ЗАЕС. Вони знаходяться в Кризовому центрі, що розташований поблизу адмінбудівлі. Там вони живуть, харчуються, нікуди не виходять, вивчають ситуацію на станції та документи. Адже ЗАЕС – це наш флагман. У Росії таких немає! Їхні технології – радянські, застарілі, а в нас всі енергоблоки пройшли серйозну програму посилення безпеки, проведено багато заходів. А це зовсім інший рівень технологій. Їхні атомники точно не зможуть таким керувати: наприклад, ми повністю замінили стару систему АСК, що керує енергоблоком і станцією, на систему українського виробництва.

– Чи можуть росіяни спробувати відрізати ЗАЕС від української енергосистеми, налагодивши постачання електроенергії до Криму?

– ЗАЕС включено до єдиної енергосистеми України, куди наш оператор “Укренерго” направлятиме цю енергію – туди вона й піде. Контроль за точками подачі в будь-якому разі – на нашій стороні! Єдиний спосіб перенаправити для них – побудувати власну лінію від ЗАЕС до Криму. Тоді – так, зможуть постачати. Але така лінія коштуватиме до 1 млрд євро, а будуватимуть її років зо три. Тому мріяти можуть, як про політ на Марс, а от зробити – зась!

– Враховуючи, що рано чи пізно ЗСУ почнуть звільняти ЗАЕС, а на її майданчику – вибухові речовини та великі сили противника, що б ви порадили українським військовим?

– Не думаю, що вони хочуть почути наші поради – у військових достатньо  досвіду й військових знань. Але залишається питання: якщо звільняти майданчик АЕС військовим шляхом, то як загарбники використовуватимуть ядерний матеріал, чи не візьмуть в заручники персонал? Найкраща ситуація, вважаю, – перекрити шляхи постачання і зв'язок із Кримом тих окупантів, що перебувають в Енергодарі. Місто розташоване на такому собі півострові, що виходить до Каховського моря. Якщо його відрізати на півдні, робити там нічого, – і вони самі почнуть звідти виходити, щоб не потрапити в “котел”.

– Які суми збитків завдані ЧАЕС та ЗАЕС?

– Чорнобильською станцією займається Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) яка наразі нам не підпорядкована. Однак, ми вийшли з пропозицією передати всі технологічні об’єкти, що там перебувають, від Мінекології до Енергоатома. Але питання ще не вирішено. А от щодо ЗАЕС, то сума прямих

Читайте також:

26.03.2024
Працюємо у мінімальній кількості
Працюємо у мінімальній кількості
Виробництво сірчаної кислоти – невід’ємна частина складного технологічного процесу виготовлення уранового оксидного концентрату. Розуміючи це, працівники сірчанокислотного цеху ГМЗ...
07.03.2024
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Герой нашої сьогоднішньої публікації – Василь Зубенко, захисник, який мужньо боронить Батьківщину на найгарячіших напрямках фронту. Кілька тижнів пресслужба...
07.03.2024
Молодіжному руху атомників – 30!
Молодіжному руху атомників – 30!
У березні 1994 року, з прийняттям в Атомпрофспілці «Положення про секцію «Молодь», зародився молодіжний рух, який згодом перетворився на...
05.03.2024
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
4 березня 2022 року російські окупаційні війська із застосуванням важкої зброї окупували ЗАЕС. Внаслідок збройного штурму були пошкоджені будівля...
останні публікації
28.03.2024
Держатомрегулювання: черговий шантаж окупантів
Наміри російських окупантів вивести енергоблоки ЗАЕС на енергетичні рівні потужності несуть велику небезпеку виникнення аварій з радіаційними наслідками, які...
27.03.2024
Колдоговір на ПАЕС виконано
​На Південноукраїнській АЕС відбулись колдоговірна та звітна профспілкова конференції. Делегати від цехів та підрозділів підприємства заслухали звіти про виконання...
27.03.2024
Понад 500000 грн — наша допомога армії–2024
Коли рідна країна потерпає від ворожої навали, одним із найголовніших завдань кожного стає наближення Перемоги. І Атомпрофспілка активно бере...
26.03.2024
На РАЕС відбулися звітні конференції
На Рівненській АЕС провели звітну конференцію трудового колективу з виконання Колективного договору НАЕК Енергоатом у 2023 році та звітну...
25.03.2024
Нова Доповідь Місії ООН з прав людини в Україні
22 березня 2024 року у Києві Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) презентувала свої нові дослідження...