Питання-Відповідь
Поставити питання
Що змінюється у застосуванні простою в умовах воєнного стану?
Простій – це призупинення роботи, що спричинено відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.В умовах воєнного стану простій запроваджується у декількох випадках, коли:
«винуватець» — роботодавець. Відбувається при адміністративному призупиненні діяльності підприємства, перепрофілювання робіт, порушення підприємством договірних відносин, економічна криза, відсутній попит на вироблені товари чи продукцію тощо;
«винуватець» — працівник. Відбувається якщо працівник умисно або не умисно порушив техніку безпеки, трудову дисципліну або технологічний процес, внаслідок чого пошкодив робоче обладнання, інструмент тощо;
вини ні роботодавця, ні працівника немає, а простій запроваджується у зв’язку з аварією, стихійним лихом, погодою, техногенною або природною катастрофою, іншими не залежними від роботодавця та працівника обставинами.
Роботодавці різних регіонів для прийняття рішення про оголошення простою мають враховати ситуацію на теперішній час та можливість продовження роботи підприємства або відсутність такої можливості.
Запровадження простою може бути:
для всього підприємства;
для окремого структурного підрозділу;
для окремих працівників.
Про запровадження простою роботодавець зобов’язаний повідомити робітника та оформити простій відповідним наказом.
Час простою не з вини працівника оплачується із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду/окладу (частина перша ст. 113 КЗпП). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (частина третя ст. 113 КЗпП).