Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2021, 46
   

Питання-Відповідь


Поставити питання

У чому небезпека боргів за житлово-комунальні послуги?

12 грудня 2012 р. до Верховної Ради України було внесено законопроект № 1043 «Про введення мораторію на примусову реалізацію житла», а 13 грудня надійшов законопроект № 1083 «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна громадян за борги за житлово-комунальні послуги».

Що примітно, новий проект закону за № 1043 повністю дублює знятий з розгляду нашумілий у свій час проект закону «Про введення мораторію на примусову реалізацію житла» № 7485 кінця 2010 р. Автори цього законопроекту пропонували на період фінансової кризи , але не раніше, ніж до 1 січня 2015 р., до погашення заборгованості з виплати заробітної плати, стипендій та інших грошових виплат населенню, ввести мораторій на застосування примусової реалізації житла за рішеннями про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення. Така законодавча ініціатива не знайшла підтримки у Міністерстві фінансів. Та й парламентський Комітет з питань бюджету вказав, що введення зазначеного мораторію може зумовити погіршення платіжної дисципліни з оплати житлово-комунальних та інших послуг, а також порахував, що законопроект має опосередкований вплив на показники бюджету – збільшує витрати і зменшує надходження до бюджетів різних рівнів. Не заслужив довіри законопроект й у Головного науково-експертного управління.

Зрозуміло, думка фахівців ГНЕУ щодо запропонованого депутатами мораторію на примусову реалізацію житла абсолютно не змінилася. І цього разу, як і 2011 року, експерти вказали, що законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням зауважень та пропозицій.

А зауваження, слід зазначити, досить серйозні. По-перше, сама заборона на виконання певних судових рішень не корелюється з конституційним правом на судовий захист і з тим, що судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України, тобто виконання судового рішення є невід'ємним елементом права на судовий захист. По-друге, оскільки заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг зв'язується у законопроекті із заборгованістю з виплати зарплати та інших грошових виплат населенню, на думку ГНЕУ, теоретично можливо було б запровадити механізм, за яким обов'язок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги від боржника переходив до роботодавця, який несвоєчасно виплачує йому зарплату, інші грошові виплати у розмірі заборгованостей. По-третє, у законопроекті відсутній зв'язок між заборгованістю із заробітної плати та мораторієм на примусову реалізацію житла, через те, що такий мораторій має загальний характер, незалежно від того, чи є у конкретної особи вказана заборгованість, а також не встановлено порядок підтвердження наявності такої заборгованості. Крім того, Головне управління упевнене, що документ потребує уточнення визначення житла, на яке не може бути застосовано стягнення, вважаючи, що таким житлом може бути визнано лише житло, в якому боржник і члени його сім'ї постійно проживають. Фахівці також пропонують доповнити заборону на примусову реалізацію житла механізмом, що дасть змогу у разі, якщо особа, до майна якої застосовується стягнення, має житло значно більшого розміру, ніж за нормами житлової площі, визначеними ст. 48 ЖК УРСР, переселити його до меншого житла, наклавши стягнення на належне йому житло більшого розміру.

Що стосується законопроекту № 1083, його автори пропонують ввести мораторій на примусову реалізацію майна, що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Однак, такий мораторій не повинен поширюватися: 1) на примусове стягнення коштів, що перебувають на банківських рахунках боржника (крім рахунків, на які здійснюється виплата зарплати, пенсії та інших соціальних виплат, за умови, що залишок на таких рахунках не перевищує 3 МЗП на день стягнення); 2) на боржників, сукупний дохід яких разом з членами їх сімей, які проживають з ними спільно, перевищує 100 МЗП на рік за станом на 1 січня року, в якому відбувається примусове виконання рішення суду. Заслуговують на увагу і Прикінцеві положення цього законопроекту: вилучене, але не продане до набрання чинності закону майно, на вилучення якого накладено мораторій, депутати пропонують повернути власникам протягом 10 днів з дня чинності цього закону.

Як засвідчує практика, виселення через борги за житлово-комунальні послуги (не плутати з виселенням за «іпотечні» борги) застосовується вкрай рідко. Тоді про який мораторій може йти мова? Адже, згідно зі ст. 109 ЖК, виселенню підлягають громадяни, до яких застосовується стягнення на їхні житлові приміщення, придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, а повернення кредиту забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення. А ось про виселення з житла через заборгованість за комунальні платежі ЖК не містить жодної норми.

Однак, борги за житлово-комунальні послуги краще не «збирати», оскільки ситуація може завершитися стягненням на майно боржника. Йдеться про те, що згідно зі ст. 96 ЦПК України, стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення здійснюється у порядку наказного провадження. Це означає, що ЖЕК або інша організація, що надає житлово-комунальні послуги, має звернутися до суду в порядку наказного провадження із заявою про стягнення суми заборгованості з комунальних платежів. І лише у цьому разі, якщо боржник добровільно не виконає покладені на нього судом зобов'язання, ЖЕК звертається до ДВС для примусового виконання судового наказу.

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (11470 грн на 1 січня 2013 р.), стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється! У цьому разі, згідно з ч. 7 ст. 52 закону про виконавче провадження, державний виконавець зобов'язаний вжити усіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Крім того, ст. 63 цього ж закону визначає, що звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. У першу чергу стягнення застосовується до будинку, земельну ділянку, інше приміщення, що належить боржнику, і в останню чергу - на житловий будинок або квартиру, в якому боржник фактично проживає.

Примусовий доступ в житло боржника.

Якщо боржник не сплатить борги добровільно, після порушення виконавчого провадження йому доведеться впустити  своє житло працівника ДВС. База судових рішень налічує тисячі визначень, якими суди для здійснення перевірки майнового стану боржника, а також забезпечення можливості здійснення державним виконавцем необхідних дій з виконання рішень суду дають дозвіл на примусовий доступ у житлове приміщення для опису й арешту майна боржника.

Довідка. Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (11470 грн на 1 січня 2013 р.), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється.

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи заміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а у разі відсутності такого повертає виконавчий документ стягувачу (п. 4.5.9 Інструкції про організацію примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту № 512 / 5 від 02.04.2012).

 

останні публікації
30.11.2021
Щедрий забіг працівників Енергоатому
Щедрий вівторок, або міжнародний «День Добрих справ», цього року в Україні відзначають 30 листопада. Цього дня мільйони людей з...
01.12.2021
Право на об’єднання має бути збереженим!
Голова Cпільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні Григорій Осовий звернувся до Комітету Верховної Ради України...
29.11.2021
Тривають традиційні благодійні акції
Для ВП ЮУАЕС благодійність стала невід’ємною рисою. За свого роду унікальну акцію «Ветеран», під час якої працівники щомісячно перераховують...
26.11.2021
ЧАЕС-Belgoprocess: співробітництво
24-25 листопада ЧАЕС відвідали експерти бельгійської компанії Belgoprocess. Метою візиту було проведення чергового навчального семінару для спеціалістів ЧАЕС...
25.11.2021
Фактичний розмір прожиткового мінімуму
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє....