ДП «СхідГЗК»: немає світла в кінці тунелю
ДП «СхідГЗК»: немає світла в кінці тунелю
У квітні уже настає затримка з виплати заробітної плати працівникам ДП «СхідГЗК», а їм ще не виплачено аванс за березень. Це порушує усі норми колективного договору. На жаль, втримати Східний ГЗК у режимі виробничої діяльності не вдається. Ситуацію коментує голова Східної об’єднаної організації профспілки Віталій Скуба:
— З першого березня 2022 року комбінат перебуває у вимушеному простої. Оплата простою проводилася згідно з колективним договором ДП «СхідГЗК» — 100 відсотків почасової тарифної ставки та посадового окладу. Але у зв’язку з прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», з першого квітня 2022 року оплата простою працівникам комбінату проводитиметься 2/3 від тарифної ставки та посадового окладу. Працюють тільки служби, які підтримують життєдіяльність шахт і заводів та частина персоналу, що проводить деякі ремонтні роботи.
Колективний договір комбінату, в основному, ті статті, що стосувалися соціальних витрат підприємства, не виконуються вже протягом трьох останніх років. З 1 квітня 2022 року адміністрація комбінату в односторонньому порядку, без проведення консультацій з ППО ДП «СхідГЗК», призупинила дію окремих положень колективного договору.
За інформацією адміністрації сьогодні відсутні кошти на виплату заробітної плати, придбання засобів виробництва, паливо-мастильних матеріалів, реагентів для ГМЗ, навіть на дизпальне, аби доставляти на шахти тих людей, які убезпечують їх від затоплення. Адже треба відкачувати воду, здійснювати провітрювання гірничих виробок. Якщо шахту затопити, її води піднімуться і попадуть у підземні горизонти, з яких беруть питну воду.
В.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» С. В. Шовгеля нещодавно зустрічався з керівництвом ДП НАЕК «Енергоатом», Кабміну з приводу фінансової допомоги, але повернувся ні з чим, відповідь була: «Буде продукція, будуть кошти».
«Надзвичайно критичною» ситуація на ДП «СхідГЗК» є вже майже три роки. Але сьогоднішня ситуація — «не видно світла в кінці тунелю». Ми не можемо тримати людей без окресленої перспективи, адже їм потрібно за щось жити. Особливо потерпають некваліфіковані працівники, у яких зарплата 6-8 тис. грн (4-5 тис. грн — на руки) і не мають заощаджень, практично, відсутні кошти навіть на першочергові продукти харчування. У своїх бідах люди звинувачують профспілку, «яка їх не змогла захистити». Вони звільняються у зв’язку з морально-психологічною та економічною ситуацією на комбінаті. До того ж, на СхідГЗК з чотирьох з половиною тисяч працівників (на 1 січня 2022 року) вже понад триста мобілізовані. Багато хто записався до територіальної оборони. Люди шукають собі застосування й інші засоби до існування для своїх сімей через те, що комбінат не працює.
На мою думку, захистити їх може лише втручання держави. Без прийняття термінових додаткових стабілізаційних заходів комбінат, з огляду на фінансову неспроможність, не зможе існувати. На жаль, на це надії мало, бо й у мирний час виділити додаткові кошти на підтримку ДП «СхідГЗК» держава не змогла. Атомпрофспілка пропонувала тоді різні рішення, зокрема, входження комбінату до складу НАЕК «Енергоатом» і забезпечення функціонування комбінату за рахунок зменшення відрахувань частини чистого прибутку Компанії до державного бюджету, інвестування податкової різниці у розвиток єдиного в Україні стратегічного урановидобувного підприємства, яке виробляє уранову продукцію. Але остаточного рішення не було прийнято.
Я вважаю, що комбінат потрібен Україні для забезпечення її енергонезалежності. Тим більше, що світові ціни на уранову продукцію останнім часом постійно підвищувалися. Нам потрібна допомога, щоб вижити! Потрібно вкотре звертатися до Міністерства енергетики, КМУ та Президента України не допустити знищення єдиного в Україні урановидобувного державного підприємства.
Слава Україні!