Разом легше думати про майбутнє
Як повідомив Віталій Скуба, державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Жовті Води) знаходиться на простої. Попри все зарплату у цей критичний час за лютий місяць працівникам виплатили без затримки у повному обсязі. Є певні служби, які продовжують працювати, рятуючи шахти від затоплення: відкачують воду, здійснюють провітрювання гірничих виробок. Адже, якщо шахти затопити, її води піднімуться і попадуть у підземні горизонти, з яких беруть питну воду.
– Усі інші працівники, у тому числі і профком комбінату, у простої. Але я виходжу на роботу. Третій день на місці. Звістка про війну мене застала у відпустці, декілька днів вибирався із Закарпаття додому. Я повернувся, бо у мене тут родина, мій дім, я тут спілкуюсь з людьми. Почуваєшся з цим впевненіше: я з родиною, з рідним колективом, у рідному місті. Єдине за що хвилююся, за свою онуку Лізу, яка з нами. У Жовтих Водах поки що більш-менш спокійно, тривожно поруч у Кривому Розі, бо у Баштанському районі на Миколаївщині тривають запеклі бої. У нас чути вибухи, лунають сирени. Сьогодні двічі через повітряну тривогу спускалися у бомбосховище.
На сьогоднішній день близько 300 працівників комбінату мобілізовано. У тому числі мобілізовані голови профспілкових комітетів Інгульської, Смолінської шахт та ГМЗ. Син мій також на війні, пішов вже удруге (вперше – у 2016-му). Зараз у районі Ізюма Харківської області.
Учора у нас була на комбінаті нарада на якій було запропоновано працівникам комбінату підтримати ЗСУ. Пропозиція про перерахування одноденного заробітку працівників на підтримку Збройних сил України. Необхідно зазначити, що ця акція є добровільною. Звичайно, що кожен крім цього допомагає особисто нашій армії. На нараді також було доведено, що не зважаючи на те, що комбінат не працює, адміністрація зробить все для виплати авансу 21-22 березня.
Я продовжую спілкуватися з керівництвом Атомпрофспілки, з колегами з інших первинних профспілкових організацій. Інформацією потрібно володіти. І нам у цей критичний час важливо триматися разом, бо ми одна команда, один колектив. І так легше думати про майбутнє, – що ми будемо робити після перемоги. А перемога неодмінно буде! Ми ж на своїй землі, виборюємо свою свободу.