МВФ: шокова терапія під час збройного конфлікту
МВФ в Україні: шокова терапія під час збройного конфлікту
Міжнародний валютний фонд змусив Україну вжити крайні заходи жорсткої економії для того, щоб оплачувати борги позичальникам. Минулого тижня МВФ оголосив про те, що надання третього траншу за програмою МВФ в Україні залежить від прийняття державного бюджету на 2016 рік та податкової реформи, погодженої в рамках пакету допомоги МВФ. У бюджеті мають бути передбачені додаткові заходи жорсткої економіки до тих, які МВФ вже нав’язав раніше країні, що страждає від політичної нестабільності і кризи у сфері безпеки.
Незважаючи на нестабільну політичну ситуацію в Києві та збройний конфлікт на сході країни, Україні були нав’язані численні умови в рамках програми кредитування МВФ розміром у 17,5 мільярдів дол. США. Ця програма містить умови, розділені на дві категорії: попередні дії, які мають бути прийняті, перш ніж програма розпочнеться; та структурні контрольні показники - заходи, які мають прийматися в ході реалізації програми, щоб отримувати наступні транші.
Світовий банк передбачає 12-відсоткове скорочення економіки в 2015 році, програма, яку влада підписала з МВФ, вимагає скорочення дефіциту державного бюджету в 2016 році до 3,75% ВВП, тоді як у 2014 році дефіцит бюджету (враховуючи дефіцит компанії «Нафтогаз») досяг 10,3%. Скорочення дефіциту бюджету у відсотках ВВП, у той час як економіка перебуває в рецесії, вимагає ще більших зусиль.
На додаток, умовами програми також передбачені радикальні соціально-економічні реформи в економіці. У цілому програма нагадує давні методи шокової терапії, що нав’язувалися Україні, коли вона потребувала фінансової допомоги від МВФ. Реформи включають в себе збільшення ПДВ в аграрному секторі, підвищення оподаткування природних ресурсів, реформи освіти, яка передбачає закриття 5% шкіл, скорочення штатів у державному управлінні, прийняття плану дерегулювання, плану реструктуризації та приватизації державних підприємств (ДП), а також скорочення енергетичних субсидій та підвищення судових зборів.
МВФ продовжує закликати до подальшого реформування пенсійної системи, незважаючи на вже прийняті заходи протягом року. У бюджеті 2015 року на пенсійних видатках зекономили, заморозивши пенсії (відклавши індексацію, не дивлячись на 46% інфляцію), зменшивши розмір спеціальних пенсій та зробивши більш жорсткими правила дострокового виходу на пенсію. Сьогодні уряд має схвалити реформи зі скорочення відсоткової частки пенсійних видатків у ВВП, в даний час вона становить 18% ВВП. Відповідно до листа про наміри, який українська влада направила МВФ, це буде досягнуто завдяки відміні спеціальних пенсій і подальшого обмеження прав дострокового виходу на пенсію.
Що стосується приватизації державних підприємств, на вимогу кредиторів уряд склав список зі 350 державних організацій, які підлягають приватизації в 2015 році, і розробив стратегію приватизації десяти державних підприємств. Особливою ціллю цієї стратегії стали українські енергетичні компанії. В Україні за останні декілька років вже було приватизовано низку енергетичних компаній. Приватизація чотирьох з них у даний час оскаржена в суді. Нагальна потреба в ліквідності виправдовувала приватизацію, яка призвела до переходу стратегічних активів у руки олігархів, які зуміли наживитися на нестабільній політичній ситуації. Якщо Україна буде змушена знову вдатися до нагальної приватизації, її позиція при продажі активів буде слабкою. Що ще гірше, програма МВФ змушує уряд скоротити енергетичні субсидії і підвищити ціни на енергоносії на 240-425% протягом наступних чотирьох років!
У той час як тягар кредитів ліг на плечі українського населення, кредитори України почувають себе добре. МВФ похвалив, що «Україна на даний момент виплачує усі свої борги». На нещодавніх переговорах про реструктуризацію боргу, вони погодилися лише на мінімальні і досить символічні поступки. Кожен євро з державного бюджету, який Україна платить кредиторам, збільшує фінансовий тягар, що лежить на плечах українських громадян.
Влітку ООН схвалила нові принципи реструктуризації боргів, в яких чітко говориться, що економічні та соціальні наслідки мають бути зведені до мінімуму, а права людини повинні дотримуватися. Але замість того, щоб проводити реформування в цьому напрямку, український випадок надихнув МВФ реформувати свою політику «кредитування у випадку затримки виплат», скасувавши правило, що МВФ не може кредитувати країни, які мають прострочені платежі офіційним кредиторам. Зробивши це, МВФ може навісити ще більше боргів на країну-банкрута, не вимагаючи, щоб її кредитори розділити цей тягар і списали її борги.