Про подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Про стан, заходи та перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

17 квітня у Верховній Раді відбулися парламентські слухання «Про стан, заходи та перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи». Участь у заході  взяли представники відповідних міністерств та відомств, урядових структур та чорнобильських у тому числі громадських організацій, а також представники Атомпрофспілки. Відкриваючи парламентські слухання Голова ВРУ Володимир Рибак підкреслив, що чорнобильські парламентські слухання – «це не лише вшанування пам’яті про події у Чорнобилі, а й спосіб посилення діалогу з питань спільного майбутнього в умовах зростаючих ризиків техногенного характеру».

Як відомо, унаслідок аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року, постраждало близько 5 мільйонів громадян, а на забруднених територіях опинилося близько 5000 населених пунктів України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. На сьогодні статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мають 2 132 257 осіб.

Під час парламентських слухань було відзначено серед найважливіших наступні чорнобильські проблеми: відсутність системної діяльності центральних органів виконавчої влади із соціального захисту постраждалого населення, відсутність ефективних програм з відродження та розвитку радіоактивно забруднених територій, а затвердження недостатньо обґрунтованих законодавчих норм щодо протирадіаційного і соціально-економічного захисту населення призвело до розбалансування витрат державного бюджету. Ще 2010 року завершився термін дії Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і вже упродовж чотирьох років переноситься термін подання на розгляд Верховної Ради нової програми.

Головна проблема чорнобильців – відсутність належного державного фінансування. Державних коштів недостатньо для повного виконання Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відсутність належного державного фінансування призвела до масових звернень громадян до суду з позовами проти держави та акцій протесту чорнобильців.

Міністр соціальної політики України Наталія Королевська повідомила на слуханнях, що у 2013 році на соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, за різними бюджетними програмами Мінсоцполітики, Мінфіну, Міністерства надзвичайних ситуацій, а також з урахуванням витрат Пенсійного фонду передбачено сумарно 11 млрд. 170 млн. грн. Це на 4,5 млрд. грн. більше, ніж 2009 року.

 «Однак щорічно на ці цілі потрібно понад 88 мільярдів гривень для 2 млн. людей», – сказала вона і відзначила: «для прикладу, для понад 13 млн. найуразливіших громадян – сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів – бюджетом на 2013 рік сумарно передбачено близько 40 мільярдів гривень державної допомоги.

Поняття "подолання наслідків аварії на ЧАЕС" включає в себе також зняття з експлуатації енергоблоків ЧАЕС, перетворення на безпечний об’єкту "Укриття", розвиток територій, забруднених радіацією тощо.

А також забезпечення чорнобильців житлом. Зокрема, у бюджеті на 2013 рік на програму “Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено 157,5 млн. грн. – цього вистачить приблизно на 560 квартир. А потребують вирішення житлового питання близько 38 тисяч сімей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них близько 10 тисяч сімей інвалідів-чорнобильців.  

"Потребує реформування система забезпечення ліками громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – зазначила Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех,- право на безоплатні медикаменти залишається тільки на папері. Водночас вирішення чорнобильських проблем неможливе без зміни підходів до бачення майбутнього територій, постраждалих від аварії на ЧАЕС. Ми повинні дивитися на ці території з точки зору відновлення їхнього соціально-економічного потенціалу, а не як на вічно депресивні",-

На парламентських слуханнях йшлося також про необхідність підвищення рівня адресності державної підтримки чорнобильців, а також, що фінансування чорнобильських видатків має бути сконцентровано в одному відомстві.

А ще – про недостатнє дотримання рекомендацій парламенту, що містяться у постановах ВРУ за підсумками щорічних  парламентських слухань з чорнобильських питань.  

Прес-центр Атомпрофспілки