Профспілки говорили про гендер
Профспілки говорили про гендерну рівність у сфері праці і в контексті гібридної війни
23 травня у Жовтневому палаці (м. Київ) Федерація профспілок України зібрала представників членських організацій та експертів з питань гендерної рівності за круглий стіл. Співорганізатораи заходу виступили Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України з Регіональним представництвом Фонду ім. Ф. Еберта. Говорили про гендерну нерівність, передусім, у трудовій сфері, в суспільстві у цілому, в сім’ї. З відповідною презентаційною доповіддю виступила голова постійної комісії Ради ФПУ з питань рівності прав жінок і чоловіків, голова Всеукраїнської профспілки працівників і підприємців торгівлі Тетяна Ясько.
Йшлося, на жаль, про нерівні права і можливості для жінок та чоловіків, нерівну винагороду за рівну працю, не затребуваність жінок попри високий рівень їхньої освіти у трудовій сфері, все ще поширений дисбаланс у подружжя між сімейними обов’язками та трудовою кар’єрою, горизонтальну і вертикальну гендерну сегрегацію з боку роботодавців, суспільства, держави.
У ході обговорення представниками членських організацій були висловлені численні зауваження та пропозиції.
Головний фахівець з міжнародної роботи Атомпрофспілки Леся Семеняка висловила пропозицію Федерації профспілок України підготувати типові рекомендації членським організаціям щодо заходів, які би поліпшили ситуацію з гендерної рівності на підприємствах та установах, «а далі типові рекомендації ФПУ галузеві профспілки доопрацьовували би з урахуванням специфіки галузі і внесли відповідні положення до своїх галузевих колективних договорів».
Леся Семеняка наголосила також на необхідності надання громадськості більшої
інформації, зокрема щодо імплементації Україною директив ООН, що є необхідним профспілкам у роботі з законодавством.
Висловила побажання відповідним організаціям проаналізувати, як постраждали жінки і як постраждали чоловіки в період гібридної війни в гендерному контексті.
«Це необхідно для українців, але, передусім, для міжнародного співтовариства. Я займаюсь міжнародною роботою і вражена тим, що у міжнародних профспілок відсутнє розуміння, якими для України є наслідки гібридної війни з Росією, якими трагічними є людські втрати, економічні і профспілкові, вони не мають уявлення, скільки заводів вивезено, не розуміють загадкового терміну «внутрішньо переміщені особи», що це вимушена масова внутрішня міграція, необхідно також вимагати від міжнародного співтовариства визначення спонсору тероризму. Агресора визначено. І вимагати поглиблення санкцій до цих осіб на міжнародному рівні».
Марфа Скорик, директорка Київського Інституту гендерних досліджень, підтримала пропозицію і зазначила,
«У нас в рекомендаціях написано про удосконалення системи захисту прав жінок у зв’язку зі збройним конфліктом на Сході України. Але ми, експертне середовище, стурбовані тими моментами, на які Ви звернули увагу: ситуацією переселенців, передусім жінок з дітьми, стурбовані тлумаченням міжнародним співтовариством існуючого насильства. У нас є величезна розбіжність у тому, як ми бачимо ситуацію в Україні і як бачать цю ситуацію за кордоном наші міжнародні партнери. У Київ вкинуто до півтора мільйона переселенців, загублених людей, ці обличчя ми бачимо на вулицях. Рівень побутового насильства, агресії в середині таких груп зростає. Це питання треба робити об’єктом особливої уваги».
У той же час Марфа Скорик відзначила, що «незважаючи на підвищення рівня структурного насильства стосовно жінок. українське суспільство стало більш сенситивним до гендерних питань, суспільство не ігнорує проблеми домашнього і взагалі жіночого насильства. «Ситуація змінилася з 2010 року. А у 2014-му просто прорвало. Ми бачили це у Врадіївці, де насилля призвело до повстання селян. У суспільстві вже є такий мессидж. Створюються неформальні центри, які опікуються такими гендерними питаннями».