Пленум про майбутнє галузі
Пленум про майбутнє галузі
23 листопада у Києві відбувся II Пленум Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України. Це перший у цьому році спільний форум профспілковців галузі (не рахуючи I-го організаційного пленуму), що відбувся у 40 річницю народження української атомної енергетики (26 вересня 1977 року було підключено до електричної мережі турбогенератор №2 першого енергоблоку Чорнобильської АЕС). На засіданні йшлося про великі здобутки, а також і про ще більші проблеми галузі: атомної енергетики, атомної промисловості, ЧАЕС та чорнобильської зони відчуження.
У роботі Пленуму взяли участь профспілковий актив і соціальні партнери: генеральні директори атомних електростанцій, інших підрозділів ДП НАЕК «Енергоатом», керівники підприємств атомно-промислового комплексу, представники профільних міністерств та відомств, Українського ядерного товариства. Головував на засіданні і брав активну участь в обговоренні Голова Атомпрофспілки Валерій Матов.
Підсумки роботи у 2017-му державного підприємства «Енергоатом», його відокремлених підрозділів, озвучив директор з кадрів та соціальних питань ДП НАЕК «Енергоатом» Григорій Муляр. Серед позитивів він назвав продовження на 10 років терміну експлуатації енергоблоку №3 Запорізької АЕС, початок довгоочікуваного будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, введення в дослідну експлуатацію комплексу спеціальної підготовки ремонтного персоналу в рамках проекту «Створення національного центру підготовки ремонтного і керівного персоналу« НАЕК «Енергоатом» на базі НТЦ Запорізької АЕС», завершення основних робіт Комплексу з переробки РАВ на Запорізькій і Рівненській АЕС; будівництво нової лінії електропередач «Запорізька АЕС - «Каховка» (на завершальному етапі). Він зазначив, що доля атомної енергетики зросла за 10 місяців 2017 року у загально енергетичному балансі України на 3,7 % і становить 56,0 % ( у 2016-му – 52,3%). У той же час наявне недовиробництво електроенергії через балансові обмеження потужностей (1,5 млрд. кВт/год).
Серед позитивів Григорій Муляр назвав диверсифікацію джерел постачання ядерного палива для енергоблоків українських АЕС. А також і збереження конструктивної співпраці («без підвищення») з російською компанією АТ«ТВЕЛ». (Поставка свіжого ядерного палива російського виробництва здійснюється за довгостроковими контрактами, укладеними раніше між ДП «НАЕК «Енергоатом» та АТ«ТВЕЛ»).
Серед негативів було названо вже традиційну заборгованість ДП «Енергоринок» перед ДП «Енергоатом» за відпущену електроенергію.
У той же час сама компанія не допускає жодних затримок у розрахунках з державою, за 10 місяців поточного року до державних бюджетів усіх рівнів було сплачено податків на 10 млрд. 844, 5 млн. гривень. Ще 2 млрд. було сплачено податків під час митного оформлення свіжого палива. Відсутність механізмів погашення боргів Енергоринку перед ДП «НАЕК» «Енергоатом» можуть спричинити неможливість погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками.
Григорій Муляр: «З метою вирішення питання погашення боргів енергоринку розроблено проект Закону України «Про особливості погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який передбачає повне погашення заборгованості перед Компанією шляхом збільшення Статутного фонду ДП «НАЕК «Енергоатом» через отримання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в обсязі, що дорівнює боргу ДП «Енергоринок». Законопроектом передбачено, що через відповідне рішення Кабінету Міністрів України Компанія забезпечує використання отриманих ОВДП у господарській діяльності відповідно до Статуту Компанії виключно для погашення заборгованості за поточними кредитними зобов'язаннями перед державними банками України, що в подальшому призведе до скорочення фінансових витрат на 1,5 млрд грн щорічно.
Інакше після впровадження нової моделі ринку електричної енергії, Компанія матиме наявність простроченої дебіторської заборгованості сумі 11,0 млрд грн; кредитний портфель - 11,0 млрд грн; щорічні фінансові витрати на рівні 1,5 млрд грн.».
Негативні наслідки для атомної генерації має дефіцит тарифу на електроенергію для АЕС, упевнений Григорій Муляр. Тарифи не дозволяють профінансувати у повному обсязі виробничі, інвестиційні та соціальні програми, підвищити до доцільного рівня фонд оплати праці. «Існують реальні ризики того, - зазначив Григорій Муляр, - що підготовлений нами висококваліфікований персонал за нинішніх умов, коли зарплати атомників упали порівняно з іншими галузями у рази, можуть переманити атомні електростанції тієї ж Білорусі, Туреччини. Необхідно зробити усе, щоб зберегти атомні кадри, це безпека не лише АЕС, держави».
Цього, здається можновладці не розуміють, вважає голова первинної профспілкової організації ДП НАЕК Олексій Лич. «Декларується розвиток атомної генерації, але лише на словах. Чинний з 9 листопада тариф на відпуск електричної енергії становить 46,61 коп. за 1 кВт/ год, Тариф на виробництво теплової енергії - 76,67 грн за 1 Гкал. На офіційному сайті комісії НКРЕКП розміщено проект тарифів на 2018 рік: на відпуск атомної електроенергії 55 коп / кВт/год, виробництво теплової енергії 88 грн / Гкал. Зокрема, тариф передбачає збільшення витрат на оплату праці атомників на 15%. Засідання комісії, на якому мало відбутися затвердження тарифів, призначено на сьогодні (23.11.2017). Проблема прийняття нового тарифу полягає в тому, що для прийняття рішень був відсутній кворум НКРЕКП (через хворобу одного з її членів), а термін призначення нових членів комісії відповідно до чинної процедури складе не менше 80 діб Повноваження двох членів НКРЕКП закінчуються 27 листопада цього року. Якщо до цього терміну комісія збереться в повному на сьогодні складі, є можливість прийняття тарифу 55 коп / кВт/год з № 1 січня 2018 року. НКРЕКП вважає себе незалежним органом, але він незалежний від населення, проводить дискримінаційну політику стосовно НАЕК.
Тариф не забезпечує необхідних коштів на соціальні заходи, реконструкцію енергоблоків, модернізацію, не кажучи про будівництво нових блоків, що дало би можливість створити нові робочі місця, надало би безпекові гарантії працівникам, галузі, України у цілому».
За даними Компанії, збільшився відтік висококваліфікованого персоналу. На початок IV кварталу 2017 року всього звільнено 918 осіб з АЕС, АРС і Атоменергомаш. Основними причинами працівники називали низький рівень заробітної плати, відсутність належного «соціального пакету», невирішені житлові питання.
Ольга Кошарна, директор з інформаційної підтримки та взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю Асоціації «Український ядерний форум» (АУЯФ), зазначила, що НАЕК «Енергоатом» «входить у зиму з катастрофічно низьким тарифом, неконкурентними заробітними платами персоналу, недофінансування програм, у тому числі з безпеки, і це у контексті надзвичайної необхідності збільшення незалежності України. Не вистачає фінансування на програми НАЕК, у тому числі підвищення безпеки, як наслідок Компанія змушена набирати кредити, що позначається на перспективах не лише її розвитку, а й у цілому галузі». Ольга Кошарна упевнена у необхідності лобіювання інтересів галузі «на усіх рівнях державної влади», необхідності відповідної законотворчої діяльності: «є процеси в атомній галузі, зокрема з відпрацьованим ядерним паливом, які законодавчо не врегульовано», а також – необхідності широкої інформаційної діяльності, до якої мають залучатися господарники, профспілки і громадські організації. Ольга Кошарна розповіла, що саме завдяки громадському розголосу, донесенню інформації про рейдерство до широкого загалу, дало змогу вирішити проблеми «Південтеплоенергомонтажу» ─ проектно-будівельного інституту, створеного в СРСР ще у середині 1920-х років для будівництва енергетичних об'єктів. На території України цим підприємством було побудовано 15 енергоблоків АЕС. У період незалежності «ПТЕМ» пройшов акціонування, зберігши весь науковий потенціал і підтвердивши всі ліцензії та дозволи на роботу на небезпечних ядерних об'єктах. Як відомо, рейдери, крім головної контори, направили свій удар тільки на один із підрозділів ─ ТОВ «ПТЕМ-Інжиніринг», на рахунках якого знаходилися гроші зарубіжних донорів, що направлялися на будівництво сухого сховища відпрацьованого ядерного палива з Чорнобильської АЕС (ССВЯП-2). «Призупинити атаку компанії допомогла публічність висвітлення проблеми, бо чиновники розголосу бояться, а ураховуючи це, - швидка реакція Мін'юсту, зазначила Ольга Кошарна».
У липні цього року уряд прийняв Енергетичну стратегію України до 2035 року.
Заступниця директора Департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу Міненерговугілля Світлана Кульчицька розповіла про реалізацію Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року. Зокрема про План заходів, передбачений на першому етапі «Реформування енергетичного сектору» (до 2020 року) для атомно-промислового сектору. Це зокрема, ПОдовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС: ЗАЕС-3, ЗАЕС-4, ЗАЕС-5, РАЕС-3, ХАЕС-1, ЮУАЕС-3. Вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року. А для промисловості: збільшення видобутку урану шляхом здійснення розвідки, розроблення та введення в експлуатацію нових родовищ.
Висловитися мали змогу також генеральні директори АЕС, рефреном у виступах було: «масової втечи працівників з АЕС немає, але і світлих зрушень найближчим часом не передбачається». Україна ризикує позбутися незалежності енергетичної, економічної, як наслідок – стратегічної».
Окремим блоком йшлося на пленумі про проблеми СМСЧ, що ускладнюються сьогодні проведенням в Україні медичної реформи. Наслідком обговорень стала пропозиція укладення галузевої угоди профспілки з Міністерством охорони здоров’я, аби таким чином зобов’язати міністерство гарантувати медичним закладам атомників виконання передбачених законодавством нормативів й угод. І з метою забезпечення працівників підприємств атомно-промислового комплексу доступною, якісною медичною допомогою. Голова профкому ЮУАЕС Сергій Снітков. висловився за необхідність термінової зустрічі з прем’єр-міністром, аби донести існуючі у галузі проблеми.
Про важливість згуртованості і солідарних дій йшлося у виступі генерального директора державного концерну «Ядерне паливо» Сергія Дробота: «завдяки тому, що ми виступили єдиним фронтом, ми змогли продовжити роботу підприємств і виплатити заробітну плату» (йдеться про непродовження Державною службою геології та надр ліцензії на видобуток уранових руд блокувало роботу шахтарів "Інгульська" і "Смолінська" шахт упродовж трьох місяців»). Акції протестів, організовані профспілкою, прискорили отримання ліцензії. Але є, вважає Сергій Дробот, й чимало внутрішніх проблем підприємства. «Пеш за все, на низькому рівні організація праці. «На трьох працівників – один керівник» Необхідно, на його думку, також збалансувати виробничу програму підприємства. Але найбільший недолік – відсутність ефективної програми розвитку атомно-промислового комплексу. Відповідний план заходів винесено на розгляд Кабміну. «Маємо надію, що до кінця 2017-го року вони будуть прийняті. Прийняття нових нормативних актів дасть змогу прийняти програму розвитку. На наступній зустрічі, маю наді, ми вже будемо говорити про досягнення. Ми не просимо у держави додаткового фінансування. Можемо надіятися на свої сили. Але за умови зниження ставки податку з прибутку, сьогодні це 75 відсотків! Наші кошти спрямовуються до бюджету, а не на розвиток підприємства, залучення інвестицій. Це збуджує недовіру інвесторів, які хочуть відповідної державної політики, гарантій держави». .
«Приклад отримання ліцензій – це приклад того, як держава неефективно вирішує проблеми державних підприємств, на відміну від приватних, - висловив свою думку голова Об’єднаної організації профспілки Борис Філіппов. – Три місяці Держгеонадра блокувало видачу дозвільних документів, чим ставило під загрозу саме існування шахти, а три тисячі працівників могли залишитися без роботи. «Гаряче літо» обійшлися профспілці у 400 тисяч гривень. Дякуємо, Атомпрофспілка допомогла».
Борис Філіппов озвучив першочергові завдання, які стоять перед колективом ДП «СхідГЗК». Він також погодився з Сергієм Дроботом, що 75 відсотків податку на прибуток – «це абсурд. Ми 30 років будуємо Новокостянтинівську шахту самотужки, державної підтримки – нуль, а ще забирають кошти у вигляді податку, які могли би піти на розвиток підприємства», також він порушив проблему змін до Статуту СхідГЗК, з якими профспілка не погоджується.
II Пленум Атомпрофспілки вийшов надзвичайно насичений інформацією. Усі, висловлені на Пленумі думки, пропозиції, зауваження будуть опрацьовані і систематизовані відповідними комісіями Атомпрофспілки і ляжуть в основу рішень, постанов та рекомендацій профспілки.
Крім проблем галузі на пленумі також було розглянуто і обговорено внутрішньо-організаційні питання самої профспілки.
Напередодні пленуму, 22 листопада, відбулися засідання постійних комісій ЦК профспілки: статутної комісії спільно з комісією з питань організаційної роботи та профспілкового навчання; з питань бюджету спільно з ревізійною комісією Атомпрофспілки; з питань колективно-договірної роботи; з інформаційної політики.
Більш докладно про пленум і доповіді виступаючих читайте згодом в «Атомнику України».
Лілія Соколова