Колективні переговори і трудове законодавство

Колективні переговори і трудове законодавство

20 листопада у Києві у Будинку профспілок відбувся круглий стіл «Удосконалення колективних переговорів і дотримання трудового законодавства в Україні». Захід організовано Міжнародною організацією праці, за підтримки Міністерства соціальної політики України та Уряду Канади. Участь у круглому столі брали заступник Федерації профспілок Сергій Кондрюк, заступник Міністра соціальної політики України В’ячеслав Коломієць, заступник Голови Спільного представництва органу роботодавців на національному рівні Олексій Мірошниченко, представники МОП, центральних органів державної влади, роботодавців та профспілок.

За інформацією Медіа-центру ФПУ, на засіданні йшлося про правові та практичні прогалини у процесі колективних переговорів на різних рівнях – національному, регіональному, галузевому та на рівні підприємств. І це, зазначалося, вимагає ґрунтовної реформи чинного законодавства про колективні переговори. Лише так можна буде забезпечити потрібну узгодженість, координованість й ефективність процесу.

Під час круглого столу наголошувалося на тому, що сфера застосування колективних угод на національному, галузевому та регіональному рівнях розповсюджується лише на сторони-підписанти, що мають обмежені правові повноваження у вирішенні питань, що регулюються колективними переговорами. Було також відмічено невідповідність умов праці та зайнятості, установлених у колективних договорах на підприємствах, та колективними угодами вищого рівня. Значна частина положень колективних угод носить формальний характер. Особливо це стосується колективних угод, укладених у бюджетній сфері, і пов’язано це із законодавчим обмеженням колективно-договірного регулювання оплати праці.

З метою підвищення ефективності колективних угод усіх рівнів, удосконалення їхньої структури та змісту, механізмів контролю та законодавчих норм, що містяться у чинних законодавчих актах, учасники круглого столу вирішили провести тристоронні консультації щодо нового Закону про колективні переговори, щодо введення чіткого визначення сторін колективних переговорів та їхнього представництва на різних рівнях.

Серед запропонованих важливих кроків – визначення правового статусу «колективних угод» усіх рівнів як правочину, яким встановлюються взаємні зобов’язання та права сторін колективно-переговорного процесу щодо умов праці та зайнятості, розмежування між колективними угодами та «соціальними пактами» на національному чи регіональному рівнях, адже останні містять політичні зобов’язання щодо формування соціально-економічної політики.

Прес-центр Атомпрофспілки