Розпочався антиядерний табір у Польщі
23 липня у Польщі в містечку Любятово (Поморське) розпочався антиядерний табір, в якому зібралися противники будівництва тут атомної електростанції. Участь у таборі беруть антиядерні активісти з Росії, Білорусі, України, Німеччини, Болгарії. Табір триватиме до 29 липня.
Програма табору передбачає проведення семінарів, лекцій і зустрічей з вченими та експертами, які розповідатимуть про недоцільність розвитку ядерної енергетики та виступатимуть проти планів уряду побудувати атомну електростанцію у Польщі.
Без альтернативи
Дискусія, будувати чи не будувати АЕС, є надзвичайно актуальною у Польщі і триває не перший рік. Є різні думки. У тому числі чимало польських експертів вважає, що слід ставити питання не чи варто, а чому так пізно прийнято рішення про будівництво АЕС у Польщі.
На занедбане у 1990 році будівництво атомної електростанції в м. Жарновці було витрачено близько мільярда доларів. Стан готовності АЕС тоді становив 40 відсотків. Після зупинки будівництва компоненти з недобудованої атомки були розібрані і продані Фінляндії, і сьогодні працюють на фінські атомки. Експерти, які виступають на захист ядерної енергії вважають, що для Польщі немає іншої альтернативи і пояснюють.
По-перше, польський енергетичний сектор на 97 відсотків – це спалювання вугілля. Його, щоправда, тут зосталося чимало, здавалося б, чому не спалювати його і надалі? Однак, Польща разом з ЄС включилася у боротьбу з глобальним потеплінням і зобов’язалася перед Євросоюзом зменшити виробництво парникових газів (вуглекислого газу та діоксиду сірки, оксидів азоту). Основні виробники цих шкідливих викидів – вугільні електростанції. За невиконання зобов’язань ЄС загрожує багатомільярдним штрафом.
Однак, це ще не все. Польські вугільні електростанції невпинно старіють і поступово мають бути виведені з експлуатації. Економічний розвиток призводить до збільшення попиту на електроенергію. Навіть за умови використання сучасних методів енергозбереження від будівництва нових електропотужностей нікуди не дітися. Необхідно визначитися, на які саме орієнтуватися технології.
По-друге, зміна, принаймні частково, вугільної на ядерну енергетику, є вибором більш економічно ефективного способу виробництва електроенергії. Адже вартість виробництва електроенергії на АЕС на 40 відсотків є нижчою від виробництва її на вугільних електростанціях.
Атомна енергетика «застрахована» від скачків ціни на сировину. Частка палива (урану) у вартості електроенергії становить близько 5 відсотків. Для порівняння: ціна газу становить близько 70 відсотків у вартості виробництва електроенергії, вугілля – 30 відсотків. Ціна на уран, на відміну від нафти, газу і, навіть, вугілля залишається більш-менш стабільною. ЇЇ можна досить точно прогнозувати, навіть, на десятиліття уперед, що полегшує планування діяльності для енергокомпаній.
За оцінками експертів Європейської комісії і Королівської академії технічних наук (Великобританія), шкода для здоров'я людини і навколишнього середовища а також вартість електроенергії АЕС є з поза інших виробництв найменшою. Сумнівів з приводу життєздатності ядерної енергії не мають, наприклад, французи, які виробляють з урану 80 відсотків електроенергії, частину якої успішно продають за кордон. Таким же чином розвивають енергетику фіни.
По-третє, переходом на уран, вважають польські експерти-захисники атому, підвищиться енергетична безпека країни. Родовища урану розпорошені майже по всьому світові: у Канаді, Австралії, Росії, Казахстані, Намібії, США і Бразилії. Тощо, а тому відсутній ризик монополії ресурсів постачальника. Запасів урану вистачить, принаймні, на 200 років. До того ж, їх легко накопичувати, навіть, на десятиліття.
По-четверте, наявна слабкість конкуруючих джерел енергії на користь ядерних електростанцій. Газові електростанції – це викиди вуглекислого газу, за які доведеться або платити значні штрафи, або розробляти коштовні новітні технології, яких ще не існує, для зберігання газу під землею. Польща не може, як, наприклад, Швейцарія, розраховувати на будівництво гідроелектростанцій. Вітряки не врятують теж - не часті тут дують вітри. До того ж, як свідчить приклад Німеччини, виробництво такої енергії є значно дорожчим, ніж електроенергія з вугілля, газу або урану. Для отримання електронергії, еквівалентної річному видобутку електростанції потужністю 1000 МВт, необхідно встановити не менш як 2700 вітряків на поверхні 486 км2. до того ж, чи прикрасить це ландшафт? Сонячні батареї поки що також коштують дорого і є мало ефективними. Аби отримати електроенергію, еквівалентну виробленої на електростанції 1000 МВт, необхідно встановити їх на площі 23 кв. кілометрів (що рівнозначно поверхні 2555 футбольних полів).
Прес-центр Атомпрофспілки