Про репрезентативність профспілок

Про репрезентативність профспілок та «чистоту» профспілкового руху

Велика кількість профспілок на одному підприємстві утруднює проведення конструктивного соціального діалогу з роботодавцем, знижує здатність профспілок представляти інтереси працівників, призводить до погіршення реагування на профспілкові вимоги з боку роботодавців і знижує ефективність прийняття рішень, адже з огляду на надмірну кількість профспілок роботодавцям легко ними маніпулювати.

Адже чим більше профспілок беруть участь у розмові з роботодавцем, тим важче виробити спільну позицію. І тим більше деякі профспілки хочуть «зіграти на популярність». Незначні профорганізації виставляють роботодавцям нереальні умови. Їх так звана «безкомпромісність» унеможливлює розумний діалог. Їхній спосіб здобування популярності – незаконні трудові спори, протестні акції і страйки з широким залученням ЗМІ.

Прикладом надмірного плюралізму профспілок у світі є PKP Cargo – найбільший перевізник вантажів залізничним транспортом у Польщі, і другий за величиною в Європейському союзі. Тут діє рекордне у світі число профорганізацій – не багато-не мало 283 профспілки!

Останнім часом у Польщі виступають за жорсткіші критерії діяльності репрезентативних профспілок. Одна з них – збільшення кількості членів профспілки до 25 відсотків трудового колективу чи створення об’єднання організацій, від імені яких виступав би спільний представник, який би і брав участь у переговорах з роботодавцем.

Іншим рішенням, вважають тут, є визначення репрезентативної профспілки шляхом таємного голосування. Профспілка, що отримає найбільшу кількість голосів працівників, буде мати «мандат» на розмову з роботодавцем. Проте, жодне з цих рішень не дає можливості репрезентації інтересів усіх працівників. Необхідно, вважають тут, працювати над посиленням спільної репрезентації профспілок, що, з одного боку дає шанс розвитку окремих організацій, з іншого – можливість широкого представлення інтересів усіх працівників.

Профспілковий плюралізм у Польщі існує з 1989 року, гарантує його як Конституція, так і законодавство про профспілки, що діє з 1991 року. Для того, щоб на підприємстві утворити нову профорганізацію, вистачить згоди 10 працівників і відповідної заяви до регіонального суду. Рішення про внесення до реєстру приймається протягом 30 днів. Якщо організація входить до складу вищої структури (на національному рівні) положення про утворення такої профспілки регулює галузева організація.

Однак, незважаючи на порівняно прості умови утворення профспілки, членство у польських профспілках не є високим. Протягом остатніх 20 років цей рівень знизився з близько 80 відсотків, охоплених на підприємстві профспілкою, до 14 відсотків.

– Проблема визначення репрезентативності – одна з найважливіших і для українських профорганізацій, – вважає заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий. – Профспілковий рух в Україні зростає передусім у кількості профорганізацій, а не у потенціалі, спроможності ефективного захисту працівників, їхньої чисельності у профспілці. Кожний називає себе гетьманом і вважає свою профспілку найважливішою, претендуючи на відповідну значимість у суспільстві. Уже самі профспілковці дійшли висновку, що необхідно вводити якісь критерії. В Україні продовжують народжуватися нові профорганізації: Щороку приблизно 10-15 нових профспілок. Навіть, ті, хто перебуває безпосередньо у профспілковому русі, не можуть дослідити, що відбувається і що з’являється на світ: чи це профспілка, чи «жовта» організація, чи черговий політичний проект. Настав час забезпечити чистоту і профспілкового руху, і профорганізацій.

Григорій Осовий зазначив також, що продовжується робота над визначенням профспілкової репрезентативності. Зміни до Закону України «Про соціальний діалог» нададуть право на ведення колективних переговорів, на делегування до органів соціального діалогу, представництва в органах влади тим профспілкам і об’єднанням, які відповідають критеріям репрезентативності. «Відповідно до показників, що затверджено Законом «Про соціальний діалог», кожна профспілка має розуміти, аби легалізуватися, повинна підтвердити свій статус репрезентативної організації, передати відповідні документи до Національної служби».

Як відомо, Атомпрофспілка підтвердила статус Всеукраїнської. Відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» рішенням Національної служби посередництва і примирення від 05 березня 2012 року № 008/12-00-П Професійну спілку працівників атомної енергетики та промисловості України визнано такою, що відповідає критеріям репрезентативності на галузевому рівні для участі у колективних переговорах з укладення галузевих (міжгалузевих) угод та для делегування представників до органів соціального діалогу на відповідному рівні.

Лілія Соколова,

Прес-центр Атомпрофспілки

На знімку: Свідоцтво Національної служби посередництва і примирення про відповідність Атомпрофспілки критеріям репрезентативності на галузевому рівні  вручив голові Атомпрофспілки Валерію Матову заступник голови НСПП Сергій Гербеда