«Спочатку люди — потім залізо»

«Спочатку люди — потім залізо»

 Атомники належать до категорії працівників, діяльність яких визначається Законом України «Про психофізичний відбір до виконання особливо небезпечних робіт». Є багато інших нормативних документів, що регламентують на АЕС участь психологів у різноманітних заходах (добір кадрів, адаптація персоналу, реабілітація тощо). Участь ця стає дедалі вагомішою. Які завдання сьогодні у психологів на атомній електростанції — розповідає в інтерв’ю газеті «Атомник України» Надія СТІБА, начальниця відділу розвитку персоналу ВП ХАЕС.

 Довідково. В атомній галузі психологи вперше з’явилися на американських АЕС після аварії на «Три-Майл Айленд» (TMI) у 1979 році. Ця сумно відома подія спонукала серйозно задуматися про вплив людського фактора на безпеку експлуатації атомних електростанцій. Адже причина аварії на TMI була пов’язана безпосередньо з помилкою людини. Тоді й з’явилися на АЕС штатні психологи. Подальшим поштовхом в усьому світі до більш прискіпливої уваги психологів до персоналу, який обслуговує атомні підприємства, стала Чорнобильська трагедія.

Розвиток психологічної служби

 Надія Володимирівна працює на ХАЕС з 2016 року, на посаді керівника відділу розвитку персоналу — з 2021-го. Раніше у відділі була психологом.

 — Я прийшла на ХАЕС, коли психологічна служба тут уже була розвинена. Від колег знаю, що колись на станції працював лише один психолог, потім — два. Завдання їх були досить обмеженими — задіяність у психофізіологічному обстеженні оперативного персоналу. З часом їх залучили паралельно у навчальні процеси: проведення занять з персоналом з психологічної тематики, супровід занять оперативного персоналу на повномасштабному тренажері (спостереження за їхньою діяльністю), згодом — у підготовці керівників.

 — У 2020 році було створено відділ розвитку персоналу ХАЕС. З чим це пов’язано?

  — Людина на виробництві переважно розглядалась як оператор у площині взаємодії «людина-машина»: усі процедури прописані інструкціями. Проте з часом прийшло розуміння, що людина не може працювати так «чітко», як машина. Що чіткість її дій залежить від різних людських чинників. Тож це потребувало глобальних змін у завданнях психологів на АЕС. 2020 року на ХАЕС було створено відділ розвитку персоналу, який складається з двох груп: соціального захисту і управління людськими факторами. У складі другої групи працюють три психологи й один соціолог, який розробляє положення про соціально-психологічні дослідження. Такі дослідження та опитування проводять в усіх підрозділах на постійній основі.

Постійний психофізіологічний контроль

 — Тобто ви є, так би мовити, психологічним барометром працівників. На що впливають результати досліджень?

 — Ми надаємо цю інформацію генеральному директору, його заступнику по роботі з персоналом та ознайомлюємо з результатами безпосередніх керівників підрозділів. Дані досліджень дають змогу коригувати роботу в колективі, знайти можливі «зони зростання» для поліпшення ситуації. Дослідження нам допомагають зорієнтуватись, як і де працює система управління, якою є організаційна культура, який стиль управління переважає і як це впливає на атмосферу в колективі, на психологічний стан працівників.

 — Чи є на підприємствах атомної енергетики особливі вимоги до керівників?

 — Кадровий резерв для ядерно-енергетичної галузі формується заздалегідь. Тож на станції налагоджено роботу психологів з кадровим резервом. Вони також проходять психофізіологічні обстеження при працевлаштуванні, переведенні на іншу посаду тощо. Але психофізіологічний відбір на керівні посади — це ще й виявлення у людини управлінського потенціалу, поглиблена діагностика когнітивної сфери особистісного профілю. Зібрана інформація полегшує прийняття вищим керівництвом рішень щодо призначення в кадровий резерв тієї чи іншої людини.

 Якщо говорити взагалі про атомників, тут за працівниками є сталий психофізіологічний контроль. Оперативний персонал проходить раз на два роки психофізіологічне обстеження, також ми постійно моніторимо зміни їхніх фізичних можливостей, психологічних якостей, відповідності професійно важливим вимогам на посадах.

Реалії коригують підхід

 — Що змінилося в роботі психологів і працівників ХАЕС після повномасштабного російського вторгнення?

  — Нам пощастило, що Хмельницька АЕС знаходиться не в зоні активних бойових дій. Та оперативний персонал АЕС апріорі має підвищену стресостійкість. Атомники зараз, як ніколи раніше, відчули свою значущість. Це засвідчують наші спостереження за їхньою поведінковою реакцією. Наприклад, коли у нас було повне знеструмлення енергоблоків (через ракетні обстріли по країні у листопаді 2022 року. — Ред.). Вони вперше стикнулися з такою нештатною ситуацією. Але оскільки були професійно підготовлені, зібрані, згуртовані, мали відчуття своєї важливості, то діяли в екстремальних умовах чітко й злагоджено.

 — Чи готові ви до повернення мобілізованих працівників із зони бойових дій?

 — У нас уже розроблена програма навчання з відновлення власних ресурсів після стресових подій. Усі працівники мають можливість пройти навчання. Але передусім програма розрахована на людей, які були мобілізовані й повертаються із зони бойових дій. Вони також можуть звернутися у будь-який час за консультацією до наших психологів. Якщо хтось бажає більшої конфіденційності, може звернутися до незалежних експертів, такі контакти у вільному доступі.

 Наразі повернулися троє працівників, один перебуває на реабілітації. Є працевлаштовані, їм підібрали відповідні посади. Перед цим ми проводили з кожним консультації, психофізіологічні обстеження, щоб з’ясувати, в якому людина стані й чи придатна наразі до роботи на атомній станції.

 Тож у нас, психологів, є потреба у підвищенні кваліфікації саме у цьому напрямі. Ми займаємося самопідготовкою, і паралельно ВАО АЕС забезпечило нам навчання онлайн з кризовим центром Барселони. Але це питання державного рівня — організовувати для нас курси підвищення кваліфікації у реабілітації такої категорії населення.

 Це новий страшний досвід. І ми маємо бути готовими, працювати на випередження.

Люди — передусім

 — За різними оцінками, 60-80 відсотків порушень на АЕС спричинені внаслідок людського фактора, як конкретно запобігають помилкам персоналу?

 — Так, розв’язання проблем людського фактора — це найперший крок у запобіганні помилкам. Адже все залежить від людини, від її базових поглядів, переконань, її ставлення, цінностей, стандартів поведінки, виробничого середовища. Ми над цим постійно працюємо.

 Важливо брати до уваги такий факт: 40 відсотків — такий вплив на людину середовища, в якому вона перебуває. Тож що більше в системі прихованих, латентних помилок, організаційних недоліків, то негативніше впливатиме середовище і формуватиме неправильні моделі поведінки в тій чи іншій ситуації. Якщо система дозволила порушення, працівник робить висновки: я теж можу спростити собі якесь завдання. Ми пояснюємо і працівникам, і керівництву усі можливі ризики. І проводимо постійні тематичні навчання, в яких бере участь весь персонал: оперативний, ремонтний, технічний, керівництво. Бо ми усі важливі на атомній електростанції по-своєму.

 Ми раді, що керівництво це розуміє, приймає, визнає і дедалі більше звертається до психологів за консультаціями. Ми щасливі відчувати вдячність від працівників за те, що їх підтримують. Результати є, і це надихає рухатися далі.

Лілія СОКОЛОВА