Волонтер за покликом душі
Волонтер за покликом душі
Тетяна Уткіна працює інженером з обліку групи енергомеханічного забезпечення Смолінської шахти. Вона активно займається волонтерською діяльністю. Долучившись до доброї справи, не може зупинитися ні на день.
— У Смоліному багато волонтерів, — розповідає Тетяна. — Кожен намагається бути корисним, щоб наближати Перемогу. Наша громадська організація називається «Незламні україночки», вона об’єднує близько тридцяти небайдужих людей. Серед них вчителі, вихователі, пенсіонери, школярі. Є і внутрішньо переміщені особи, які теж не стоять осторонь. Керує процесом колишня співробітниця Новокостянтинівської шахти Оксана Тарас.
Як організована ваша діяльність?
— Організована чітко. Працюємо у дві зміни. Зранку зазвичай приходять непрацюючі люди, пенсіонерки. А решта — після роботи. Я приходжу до волонтерського осередку практично щодня. Якщо доводиться пропустити якийсь день, то прямо совість заїдає. Адже робочих рук не вистачає, а замовлень від хлопців дуже багато. У виділеному селищною радою приміщенні працівники пожежної охорони встановили спеціальні стійки, потрібні для виготовлення сіток. Все планується: закуповуємо матеріали, домовилися зі швейною фабрикою, яка ріже тканину на смужки. Зрозуміло, що колір матеріалу підбирається в залежності від сезону. Природа змінює фарби, а ми підлаштовуємося під неї. Отже, в арсеналі різні відтінки зеленого, жовтий, коричневий тони. На зиму вже придбали білий та сірий. Готуємося заздалегідь. Звісно, мріємо, щоб війна швидше скінчилася, та наші запаси тканини не знадобилися. Але доки вона іде — будемо плести!
Я пішла до волонтерського осередку за покликом душі. Коли плету маскувальні сітки, щиро бажаю, щоб вони рятували життя нашим хлопцям. Молю Бога, щоб захистив українських воїнів.
Дякуємо Вам, Тетяно, за небайдужість. Приємно, що на нашому підприємстві є такі активні працівники. Розкажіть, будь ласка, як розподіляєте готові вироби?
— Є список потреб. Приймаємо замовлення від наших земляків, які служать в різних підрозділах. Не відмовляємо нікому! Враховуємо побажання: одним потрібна маскувальна сітка для танка розміром 10х10 метрів, другим — сітки поменше (приміром, для легкових авто). Окрім сіток наші дівчата плетуть ще й нашоломники на каски. Приємно, коли хлопці щиро дякують нам. Нещодавно громадським організаціям «Смолінський актив» та «Незламні україночки» вручили офіційну Подяку, підписану командиром військової частини А4395 із вдячністю за підтримку військовослужбовців та теплими побажаннями.
З нами співпрацюють волонтерки із «Пиріжечного батальйону». Передають хлопцям солодкі смаколики, перекручене з часником сало, каву, чай тощо. Взагалі, допомагає дуже багато людей. Дорослі — донатять, щоб ми придбали матеріали для плетіння сіток. Діти беруть участь у шкільних благодійних ярмарках.
Взагалі, на початку повномасштабного вторгнення дуже багато людей долучилися до волонтерського руху. Але з часом чи то звикли до війни, чи опустили руки… Запал трохи згас. Якщо чесно, мене це обурює. Неприємно слухати пояснення: «У мене багато справ, дача, руки болять…» У нашому волонтерському осередку чимало жіночок поважного віку. Хтось думає, що в них ідеальне здоров’я та ненатруджені руки? Але ж вони приходять і працюють. І, до речі, у всіх є сім’ї, та й ті ж дачі… А ще у них є совість: волонтери не можуть зупинитися, адже знають, що їхня робота дуже потрібна!
Згадаю свій перший досвід плетіння сіток. Виявилося, що це непросто. Навіть трохи нервувала. Але вже за кілька днів все стало зрозумілим. Отже, нічого суперскладного в цьому процесі немає. Головне, знайти час і прийти. Ну хоч на годину чи на півгодини. Ну хоч одну стрічку прикріпіть! Головне, прийдіть та зробіть свій внесок у добру справу.
Тетяно, ми знаємо, що Ви активна учасниця селищної художньої самодіяльності. Чи є зараз час та натхнення для творчості?
— Є у нас такий комунальний заклад «Центр культури і дозвілля Смолінської селищної ради». Відвідую його та займаюся там вокалом. Разом із іншими дівчатами беремо участь у благодійних концертах. Виступаємо не тільки у затишній залі, але й ідемо до людей — наприклад, на ринок. Під час виступів збираємо кошти на потреби ЗСУ.
Користуючись нагодою, мені хотілося б звернутися до наших захисників. Ми захоплюємося вашою мужністю, відвагою, ми вдячні вам за щоденний героїзм! Прагнемо, щоб і ви відчули силу нашої віри та підтримки. Ми сильні, бо об’єднані любов’ю до рідного краю та вірою в незламну, незалежну Україну. Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава волонтерам і усім, чиї серця нині б’ються в унісон із серцями тих, хто на фронті б’ється з агресором.
Пресслужба ДП «СхідГЗК»