Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2024, 6
   

Антон БЕНДИК: ДП «СхідГЗК» має плани на зміни

08.01.2021

Антон БЕНДИК: ДП «СхідГЗК» має плани на зміни

Антон Миколайович Бендик виконує обов’язки генерального директора ДП «СхідГЗК» з серпня 2020 року. За його словами, з урановидобувною галуззю перетнувся вперше, але має чималий досвід роботи на керівних посадах у великих компаніях, легко будує взаємовідносини і конструктивну взаємодію. Першу керівну посаду посів уже у 23 роки (він 1980 року народження). Очолити підприємство довелось у критичний для комбінату час — чималих проблем у виробничих процесах і заборгованостей із зарплати. Трудовий колектив на протестних акціях, організованих Атомпрофспілкою у грудні 2020 року під Кабінетом Міністрів, Міністерством енергетики та Офісом Президента, відчайдушними діями з перекриття трас намагався привернути увагу уряду до скрутного становища державного підприємства «СхідГЗК», єдиного в Україні та найбільшого у Європі з видобутку та переробки уранової руди. Очільник комбінату в цей час «шукав правди» у владних кабінетах. Спільні дії дали позитивний результат: наприкінці грудня питання зарплатних заборгованостей було знято. «Далі стоїть завдання вирішити питання системно в частині забезпечення грошового потоку для Східного ГЗК», зазначив Антон Бендик в інтерв’ю «Атомнику України», яке відбулося практично напередодні Нового року.

— Антоне Миколайовичу, перше і, здається, єдине Ваше інтерв’ю було з нагоди 100 днів перебування на посаді, зараз уже 150 днів, що змінилося за цей час у розв’язанні проблем ДП «СхідГЗК»?

— Насправді на краще не змінилося нічого, на жаль. Є плани на зміни, але констатувати, що зміни є, не можна. Підприємство ледь не впало. Сьогодні ще не можна сказати, що його врятували.

— Але наказ за Вашим підписом «Про відновлення роботи Інгульської, Смолінської, Новокостянтинівської шахт ДП «СхідГЗК», ведення гірничих робіт на шахтах у першу зміну, починаючи з 4 січня 2021 року», є.

— Є такий наказ, підписаний мною, і зараз вживаються заходи, щоб ми його могли втілити у життя.

— Які це заходи?

— З одного боку, це цілий ланцюг руху коштів. У будь-якому разі ми їх можемо отримувати тільки від ДП НАЕК «Енергоатом». Уже надійшли кошти, яких вистачило розрахуватися з шахтарями: закрити повністю борг із заробітної плати за листопад, 23 грудня було виплачено заробітну плату за першу половину грудня. Очікуємо надходження додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виробничих процесів: для постачання необхідних матеріалів, сировини, хімічних реагентів тощо. З 28 грудня розпочалися підготовчі роботи щодо відновлення роботи шахт та видобутку уранової руди. Практично потрібен перезапуск шахт, запускаємось як з першого дня роботи. Адже виробництво зупинилося, коли вичерпало усі свої можливості попередніх напрацювань.

— Якась група працівників усе-таки залишалася підтримувати роботу шахт? Адже їх зупинка, зупинка водовідливів, загрожує забрудненням підземних вод радіонуклідами, а це екологічна подія навіть не місцевого масштабу.

— Звичайно, шахти не були покинуті, вони перебували у так званому режимі сухої консервації. Працювала вентиляція, насоси, відбувалося відкачування шахтних вод, їх очищення, інженерна група супроводжувала процес підтримки обладнання в робочому стані. Шахту так просто не зупиниш. Це не те підприємство, яке постоїть і нічого не зміниться. Тут не можна просто повісити ломбардний замок на воротах і піти. У шахтах життя триває, навіть якщо виробництво з видобутку руди зупиняється.

— Для колективу ДП «СхідГЗК» 2020-й був непростий рік, з-поміж інших найважчий?

— Насправді цього року вже, здається, втретє було повторення однієї й тієї самої історії. Наприкінці 2018-го комбінат також зупинявся і не працював, був на межі банкрутства, через те, що у 2017-му ціну на урановий оксидний концентрат було встановлено нижче від його собівартості, і підприємство опинилося на межі виживання. Улітку 2017-го на два місяці зупинялося виробництво сірчаної кислоти, того ж року роботу Смолінської та Інгульської шахт було зупинено на три місяці. У 2019 році були проблеми, що створили сьогоднішню кризу, і зараз треба з неї виходити.

У 2020 році ми просто отримали повторення «запрограмованих» ще рік тому дій. І не тому, що ми не розуміємо, що ми робимо і чому так стається. Ми розуміли це і бачили, і знали: якщо фінансування не буде відбуватися належним чином, це в будь-якому разі призведе до зупинки виробництва. Ми отримали прогнозований результат.

— Ви маєте на увазі зниження у 2019 році ціни на урановий оксидний концентрат порівняно з 2018 роком?

— Зниження ціни, порівняно з 2018-м, на 33 відсотки! 2019 року НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. — Ред.) установила ціну на урановий оксидний концентрат у тарифі на електроенергію, вироблену атомними електростанціями, на рівні 2115 грн за кг (75 дол.). Ця ціна не враховувала відпрацювання наших родовищ урану. І саме це створило умови для збиткової діяльності комбінату.

Умовами угоди з НАЕК «Енергоатом», яку було укладено в листопаді 2019 року, передбачено, що ці угоди будуть щороку переукладатися на наступний рік. Зараз був етап закінчення тих домовленостей. Ми не змогли поки що домовитися про взаємовигідні умови як для НАЕК «Енергоатом», так і для ДП «СхідГЗК». Тому це якраз і стало причиною того, що підприємство призупинилося на час, за який мали бути узгоджені ці умови. Комбінат було введено у вимушений тимчасовий простій до 31.12.2020 року.

Закон України «Про видобування та переробку уранових руд» передбачає встановлення мінімальної рентабельної ціни на урановий концентрат у рамках роботи з державним замовленням. Для ДП «СхідГЗК» прийнятна ціна з рентабельністю 1%, але вона значно перевищує поточну ціну 2020 року. Саме ця ситуація створює конфлікт і є предметом діалогу між ДП «СхідГЗК» та НАЕК «Енергоатом». Компанія, яка має альтернативну ціну на світовому ринку, не може сьогодні прийняти таку ціну без додаткових рішень.

Увесь 2019 рік підприємство пропрацювало собі у збиток, було «вимито» його обігові кошти. Ми отримали збитки за фінансовим результатом, стали повністю залежними від темпів фінансування однієї єдиної організації. Ця залежність не зовсім проблема ДП НАЕК «Енергоатом». Це проблема ДП «СхідГЗК», у якого певними діями зрушили фінансову стійкість, повністю зруйнували незалежність підприємства. Сьогодні комбінат незалежності не має. Для того, щоб підприємство нормально запрацювало, потрібні власні обігові кошти та їх поповнення для підтримки виробничих циклів. Це завдання якраз ми і плануємо вирішити у 2021 році. Дуже сподіваюся, що це будуть спільні дії на рівні Міністерства енергетики України. Ми вже отримали від нього певну підтримку, тепер справу необхідно довести до логічного завершення. Упродовж січня-лютого 2021 року на державному рівні має бути вирішено остаточно, на яких засадах ДП «СхідГЗК» будуватиме подальшу свою діяльність. Пропрацювати або варіант докапіталізації підприємства у розмірах, що дадуть можливість функціонувати йому ефективно, або варіант кредитування комбінату під державні гарантії, для того щоб підприємство могло працювати без зупинок, без залежності від оплати авансів, яких наразі ми потребуємо від НАЕК «Енергоатом».

— Є ще третій варіант, проти якого, як заявлено, «не заперечує» Кабінет Міністрів: інтегрування ДП «СхідГЗК» у структуру ДП НАЕК «Енергоатом» для «гармонізації всієї атомно-енергетичної галузі». Щоправда, таке рішення уряд уже схвалював у липні 2019 року, проте до реалізації його тоді не дійшло…

— Цей варіант може бути реалізований. Я скажу так: у принципі може бути реалізований. Але цього не відбувається. Реалізація такого варіанта не відкидає необхідності саме зараз вирішувати проблеми поточного функціонування ДП «СхідГЗК». Цей варіант може бути, але спочатку треба вжити заходів для того, щоб стабілізувати роботу підприємства.

Я схиляюся до того, що вкрай потрібно знизити залежність одного підприємства від іншого. Фактично у нас проблеми ДП «Енергоринок» перейшли на проблеми ДП НАЕК «Енергоатом», і найбільше вони позначилися на найслабкішому підприємстві в цьому ланцюгу — на ДП «СхідГЗК». Тому я хочу, щоб ми спочатку отримали певну стабільність, певний запас грошових коштів для того, щоб мати можливість у межах хоча би місяця, а ще краще — кварталу, працювати без авансових надходжень від НАЕК «Енергоатом». Тобто ми зробили товар, його отримали, з нами розрахувались, і ми знову почали працювати. Щоб на своїх обігових коштах не залежали від причин, на які ми не можемо вплинути.

— Чи допомагає держава забезпечити беззбиткову діяльність, адже передбачена державна підтримка на часткове покриття витрат собівартості продукції уранового підприємства?

— Так, існує державна стратегія розвитку підприємства на 10 років, і в цій стратегії передбачено, у тому числі, державне фінансування на Новокостянтинівську шахту. Цього року із запланованого бюджетного фінансування 140 млн гривень було виділено 10 млн гривень. Якщо бути точним, ці кошти виділили, але на підприємство вони ще не надійшли, і ми на них чекаємо. На наступний рік теж передбачено якесь фінансування, у менших обсягах, ніж потрібно. Але добре хоча би те, що є певне бажання розвивати цей напрям і на державному рівні, що на урановидобувну галузь продовжують закладати бюджетне фінансування. Попри все, відновити фінансову стійкість підприємства — це наше власне завдання і мета. Забезпечити ефективність виробничих процесів. Аби ми могли самостійно планувати, що ми робимо, коли ми робимо і як нам працювати краще.

— За це, власне, і Ви, і працівники, і профспілка боролися. Мабуть, як усі, трудовий колектив ДП «СхідГЗК» входить у новий рік з новими сподіваннями.

— Гадаю, що наші працівники у новий рік входять, передусім, з гарним настроєм, адже вони у дні простою підприємства вдома й отримали виплати із заробітної плати, тобто мають час і засоби для того, щоб добре спланувати і гарно організувати в родинному колі зустріч свята Нового року. Я сподіваюся, що працівники скористаються належним чином тією нагодою, яка їм зараз випала.

— За великою ціною: протести, нервові стреси…

— Життя не буває рівним. Не завжди однаково: то гірше, то краще, зовсім погано і є чудові моменти. Будь-де на виробництві бувають проблеми, у будь-якої людини вони є. Так, було важко, я теж трохи стомився, але не маю морального занепаду, це точно. Бо вважаю: на кожну проблему знайдеться рішення.

— Можна назвати це Вашим кредо?

— Моє кредо: «те, що ти робиш сьогодні, формує твоє майбутнє, а те, як ти діяв учора, зробило твоє сьогодні». Ми розуміли, що у нас будуть ці труднощі, але працювали на їх випередження. Можливо, щось не встигли, але якісь проблеми подолали. Підприємство, коли я його тільки очолив, мало затримку із заробітної плати півтора, майже два місяці. Зараз заборгованості із зарплати працівникам немає. Це означає, що ми вирішили якусь проблему вчора. Сьогодні вирішуємо (випереджаємо) ті проблеми, що можуть виникнути завтра.

— Бажаю Вам й усім працівникам підприємства щасливого розв’язання в новому році усіх проблем.

Довідково. ДП «СхідГЗК» (м. Жовті Води) входить до десяти найбільших у світі виробників урану (2% від світового видобутку) і є єдиним в Україні урановидобувним підприємством, виконує виробничу програму та договірні зобов’язання з постачання уранового оксидного концентрату для ДП НАЕК «Енергоатом» — забезпечує українські атомні станції до 40% потреб в урановій сировині для фабрикації паливних збірок.

До складу комбінату входять три шахти з видобутку уранової руди: Інгульська шахта, яка знаходиться у Кропивницькому районі, Смолінська та Новокостянтинівська, що функціонують на території Маловисківського району.

5 січня в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Антон Бендик повідомив нашому кореспонденту, що вихід працівників на роботу, а отже, і завершення простою комбінату, заплановано на 11 січня 2021 року.

«Щодо надходження коштів на підприємство, то не можу сказати, що усе іде за планом, але розрахунки відбуваються, і ми сподіваємося, що фінансування буде проводитися й надалі у межах наших потреб, необхідних для забезпечення виробничих процесів підприємства. Розрахунки із заробітної плати за другу половину грудня минулого року працівники ще не отримали, очікуємо отримати 6 або 11 січня», — сказав Антон Миколайович.

Лілія СОКОЛОВА

Газета «Атомник України» №1 (1048)

 

Читайте також:

26.03.2024
Працюємо у мінімальній кількості
Працюємо у мінімальній кількості
Виробництво сірчаної кислоти – невід’ємна частина складного технологічного процесу виготовлення уранового оксидного концентрату. Розуміючи це, працівники сірчанокислотного цеху ГМЗ...
07.03.2024
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Герой нашої сьогоднішньої публікації – Василь Зубенко, захисник, який мужньо боронить Батьківщину на найгарячіших напрямках фронту. Кілька тижнів пресслужба...
07.03.2024
Молодіжному руху атомників – 30!
Молодіжному руху атомників – 30!
У березні 1994 року, з прийняттям в Атомпрофспілці «Положення про секцію «Молодь», зародився молодіжний рух, який згодом перетворився на...
05.03.2024
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
4 березня 2022 року російські окупаційні війська із застосуванням важкої зброї окупували ЗАЕС. Внаслідок збройного штурму були пошкоджені будівля...
останні публікації
28.03.2024
Держатомрегулювання: черговий шантаж окупантів
Наміри російських окупантів вивести енергоблоки ЗАЕС на енергетичні рівні потужності несуть велику небезпеку виникнення аварій з радіаційними наслідками, які...
27.03.2024
Колдоговір на ПАЕС виконано
​На Південноукраїнській АЕС відбулись колдоговірна та звітна профспілкова конференції. Делегати від цехів та підрозділів підприємства заслухали звіти про виконання...
27.03.2024
Понад 500000 грн — наша допомога армії–2024
Коли рідна країна потерпає від ворожої навали, одним із найголовніших завдань кожного стає наближення Перемоги. І Атомпрофспілка активно бере...
26.03.2024
На РАЕС відбулися звітні конференції
На Рівненській АЕС провели звітну конференцію трудового колективу з виконання Колективного договору НАЕК Енергоатом у 2023 році та звітну...
25.03.2024
Нова Доповідь Місії ООН з прав людини в Україні
22 березня 2024 року у Києві Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) презентувала свої нові дослідження...