Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 9
   

Прапори надії і свободи осявають його долю

06.05.2022

Прапори надії і свободи осявають його долю

Маріуполь є символом стійкості і непохитної боротьби із рашистським наваллям. Не лише тому, що там до останнього стоять наші воїни. Там зросло покоління патріотів, вихованих на ґрунті любові до рідної землі, для яких особисті свободи у пріоритеті.

 На світлині автора цих рядків Костянтин Георгійович Белов із Державним прапором, який він виніс із понівеченого Маріуполя. Прапор посічено осколками.

 «Підібрав його біля центрального входу на території розбитої лікарні водників. Образливо стало за наругу, вчинену щодо державного символу, щодо зруйнованого міста. Напівсвідомо вирішив, що він буде зі мною будь-що», — розповідає Костянтин. — Проніс через блок-пости. А що, я на своїй землі, і це частка мого усвідомлення Батьківщини»…

 Усвідомлення небезпеки, як мені здається, так і не прийшло до співрозмовника. Він розповів, що на блок-постах заставляли роздягатися, перевіряли наявність татуювання, якихось ран, чи щось іншого на колінах. Перемацували речі у сумках. Саме серед речей і зберігався дорогоцінний символ нескореного Маріуполя…

 — За професією я зварювальник — закінчив місцеве ПТУ, — розповів Костянтин. — Працював понад 10 років на Азовському судноремонтному заводі вибивальником литва та зварювальником. Згодом виробництво занепало, змінив кілька підприємств, останнє місце — адміністратор автомийки станції технічного обслуговування — це зовсім недалеко від прохідної Азовсталі.

 28 лютого навкруги стало бахкати. Зайшли військові ЗСУ, подивилися, чи можуть на СТО закріпитись. Моя зміна закінчилась, і я поїхав додому. Дорогою купив хліба, чаю. Як з’ясувалося, це була перша і остання покупка за час перебування у місті під час окупації.

 Обстріли почастішали, особливо інтенсивно гатили по Азовсталі, яку добре видно з місця розташування нашого з матір’ю будинку. У місті то одну хату розбомблять, то іншу, фугаси літають.

 Виходив кілька разів подивитися, що ж робиться у місті, споглядав за подіями у порту, бачив, як розбомбили триповерхову будівлю бази внутрішньої механізації на території порту, це за метрів 300 від хати.

 З 4 на 5 квітня гатили всю ніч, на території торгового порту пересувалися військові з автоматами. Вранці оглянув вулицю Маркелова — будинки палають, електричні стовпи повалені, лежать ручні протитанкові гранатомети. Товариш попередив, щоб не йшов далі, бо у одному з будинків засіли денеерівці.

 Зробили розвідку щодо виходу у Мелекіно, де розташувалася база відпочинку. Дивимося — над сільрадою чужі прапори. Таксисти попередили, що можна стати за гуманітаркою ДНР, тільки треба зареєструватися.

 Ми вирішили, що вибиратимемося звідси. Матір ледь вмовив, казала, що залишиться, бо тут усе рідне.

 На першому ж блок-посту заставили роздягнутись…

 У Мелекіно поселились у знайомих. Таксисти за виїзд у Бердянськ заправили по 1000 гривень з людини. На умовному кордоні вимагали відбитки пальців і фото. Ми вирішили, що обійдемося без цього, хоча був ризик, що не випустять.

 Черговий блок-пост: хто не пройшов фільтрації — (рашисти не слов’янської зовнішності) наполягають, щоб поверталися назад. Таксист домовляється за 1500 гривень з кожного, щоб пропустили. Бачив, як гроші перекочували з рук у руки.

 У Бердянську над міськрадою рашистський і радянський прапори, поруч на площі — жовто-блакитні. Влаштовуємось у хостелі. Просять 300 гривень з людини. Все досить пристойно. Коли дізнаються звідки ми — приносять консерви, зменшують ціну до 250. Наступного дня йду на автовокзал, чую, що відправляється автобус, хапаю речі і маму та мерщій у автобус.

 Під Пологами знову блок-пост. Дивлюся: прапор триколорний, а на 40-метровій вишці — наш. О, ми таки у себе вдома. Рашист побачив у мене у валізі нові кросівки: «Це ти мені?» Я заперечив. «Ти такий жадний»…

 Я не жадний, якби нашому воїну, то — залюбки.

 Нарешті Запоріжжя. Тут у нас вже є зв’язок. Мати телефонує сестрі у Нетішин. У відповідь — «Приїздіть негайно!»

 Далі був потяг «Запоріжжя - Львів». З 19 квітня Галина Олександрівна та Костянтин Георгійович у Нетішині, де їх прихистила Олена Дерев’янко. Мати — пенсіонерка, а Костянтин сподівається, що тут знайде роботу для серця і вмілих рук. Бо прапори надії і свободи осявають його долю.

 P.S. Костянтин вже влаштувався на роботу зварювальником у тепличне господарство. Не останню роль у перевазі на користь саме цього працівника зіграла особиста бесіда керівника Миколи Радиці із Костянтином. Він переконався, що саме з такими людьми слід робити справу. Вони — надійні.

Віктор Гусаров

 

Читайте також:

18.06.2022
Колегіум Атомпрофспілки змінює формат
Колегіум Атомпрофспілки змінює формат
Попри війну профспілка має зберігати ефективність своєї роботи, а для цього доводиться вносити корективи у підходи відповідно до обставин...
14.06.2022
Життя в окупації біля величезної АЕС
Життя в окупації біля величезної АЕС
Найбільша в Європі АЕС – Запорізька, а також її місто-супутник Енергодар опинилися в окупації з перших днів широкомасштабної російської...
09.06.2022
ENTSO-E сказав
ENTSO-E сказав "так" на збільшення електрики в ЄС
Чому погодження операторами ENTSO-E поетапного збільшення експорту електрики з України до Європи – вигідне рішення для обох сторін....
05.06.2022
У роботодавців більше прав та менше обов'язків
У роботодавців більше прав та менше обов'язків
Під час війни в Україні трудові відносини регулюються особливим законодавством, яке, зокрема, дозволяє роботодавцю призупиняти дію трудових договорів із...
останні публікації
26.06.2022
Позбавили статусу в Енергетичній Хартії
Договірні сторони Енергетичної Хартії позбавили росію і білорусь статусу спостерігачів у спільноті, а також призупинили тимчасове застосування Договору до...
26.06.2022
У Харкові росіяни обстріляли ядерну установку
Російські війська у суботу, 25 червня, обстріляли дослідницьку ядерну підкритичну установку "Джерело нейтронів" у Харкові. Будівля інституту, де вона...
25.06.2022
Профспілка – адміністрація: важливі комунікації
24 червня за ініціативи Атомпрофспілки у приміщенні Державного агентства України з управління зоною відчуження відбулась зустріч директорів підприємств Зони...
24.06.2022
Україна значно посилить європейську енергобезпеку
Міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі Спільного телемарафону UAразом наголосив, що Україна зміцнить стабільність енергосистеми Європи і може...
24.06.2022
50 урядів перебувають на шляху до ратифікації К190
Конвенція МОП 190 – (Про викорінення насильства та домагань у сфері праці» – та Рекомендація 206 закріплюють право кожної...