Гірник Костянтин Малахатько: Живу своєю роботою!
Гірник Костянтин Малахатько: Живу своєю роботою!
«Від цієї бригади зараз залежить робота всього підприємства», — кажуть на Новокостянтинівській шахті про роботу комплексної бригади дільниці змішаних робіт №16. Її працівники під керівництвом бригадира Костянтина Малахатька займаються проходкою гірничих виробок та видобуванням руди. Трудяться завзято, викладаються на всі 100%. Намагаються виконати кожне поставлене завдання.
Костянтин Малахатько отримав економічну освіту у Кіровоградському національному технічному університеті. Але за порадою батька пішов працювати на шахту. Аргумент був «залізний»: це робота, яка дозволить чоловіку забезпечувати свою родину. Починав на дільниці внутрішньо-шахтного транспорту. Потім перейшов на дільницю №16, де працює вже десять років.
«Я живу своєю роботою, — розповідає Костянтин. — Вона мені не просто подобається, я вважаю роботу своїм хобі! Тобто із великим задоволенням займаюся видобутком уранової руди. Коли вдається виконувати показники, вирішувати складні завдання, виникає особливе відчуття радості та гордості за свою професією. Бригада у нас класна! Всі хлопці працюють на совість. Багато працівників нашої шахти стали на захист Батьківщини. Тому доводиться працювати ще інтенсивніше. Приміром, у нашій бригаді раніше працювало 12 гірників, а зараз 9. Це Ігор Моторний, Олександр Глива, Петро Одайний, Денис Ковальов, Сергій Бажанов, Олександр Карась, Євгеній Кононець, Віталій Руденко та я. Займаємося проходкою та видобуванням, суміщаємо по кілька професій. Враховуючи воєнний стан, доводиться входити в становище підприємства. Стараємося робити все можливе та неможливе, щоб комбінат існував. Робимо свій внесок у енергетичну незалежність держави. Це не пафосні слова. Це реальність, яка добре зрозуміла кожному працівнику нашої бригади. Всі вони дуже відповідальні, розуміють слово «треба». «Розгільдяїв» серед нас немає. Тому і вдається мінімальною кількістю людей виконувати максимальний обсяг робіт. Ми розуміємо: чим більше копнули, чим більше видобули — тим більше коштів буде у нашого підприємства. Адже вони необхідні і для придбання матеріалів, і для виплати заробітної плати. Переважно, у нас колектив стабільний. Але є і «новачки», які перейшли з інших дільниць на нашу. Затримка виплати зарплати — це серйозна проблема. Але що поробиш… Війна. Криза… У таких умовах ми опинилися. Взагалі, наша людська натура така, що грошей ніколи не вистачає — завжди хочеться більше. Але у ці буремні часи треба радіти тому, що є.
Починаючи з жовтня 2022 року, коли ми вийшли з простою, почали отримувати гроші. Так, борг «завис», але ж маємо щомісячні надходження. Коли починаємо про це думати (які великі суми нам заборгували), то люди «накручують себе», нервують ще більше, підбурюють один одного на протести. Але ж ми маємо дотримуватися законодавства, яке забороняє страйкувати. Україна в біді, тож не можна у такий час створювати перешкоди у роботі. Ми не маємо право це робити, бо несемо відповідальність і перед державою, і перед нашим підприємством, і перед тими колегами, які зараз зі зброєю в руках захищають Батьківщину.
Нещодавно загинув мій бригадир Артем Чалий. Під його керівництвом я працював, коли перейшов на проходку з дільниці ВШТ. Світла людина, професіонал своєї справи. Це жахлива втрата…
З тими хлопцями, які зараз на фронті, ми продовжуємо тримати зв’язок. Створили групу в одному з меседжерів та спілкуємося всією бригадою. Військові діляться своїми новинами з передової, а ми розповідаємо про справи на шахті.
З нагоди професійного свята Дня шахтаря хочу побажати усім колегам миру, терпіння і Божого благословення. Нехай свята Богородиця накриває своїм омофором всіх хлопців на передовій, а також нашу бригаду, рідну шахту та оберігає від негараздів весь СхідГЗК».
Пресслужба ДП "СхідГЗК"