Майже тридцять років в професії
Майже тридцять років в професії
Сергій Помпенко, апаратник виробництва сірчаної контактної кислоти, – старожил СКЦ. У цеху працює з 1995 року. Прийшов учнем, а вже за два роки мав сьомий розряд.
Наприкінці 90-х - на початку двотисячних сірчанокислотне виробництво переживало свої не кращі часи: більша частина працівників СКЗ була у простої, який згодом перейшов у тривалу консервацію заводу. З болем згадує ті важкі часи Сергій Помпенко: «Шкода було дивитися, як занепадає таке потужне виробництво. Через відсутність попиту на кислоту довелося зупинити установку. Багато кваліфікованих працівників тоді звільнилося. Я теж рік не працював».
У 2004 році на СКЦ було проведено масштабні ремонтно-відновлювальні роботи, і сірчанокислотна установка знову запрацювала. Відновлене виробництво потребувало досвідчених фахівців. Серед тих, хто відгукнувся на пропозицію керівництва повернутися на підприємство, був і Сергій Помпенко. З тих пір він працює на одному місці. Минулого року вийшов на заслужений відпочинок за пільговим стажем, але залишається у трудовому строю, оскільки має рідкісну спеціальність. Апаратників виробництва сірчаної контактної кислоти сьогодні вкрай бракує.
«Раніше у сушильно-абсорбційному відділенні було 12 апаратників, зараз залишилося лише три. Працюємо по 12 годин. Важко, але ж треба тримати трудовий фронт, - розповідає Сергій Миколайович. – Мій напарник по зміні – Сергій Дубік. На СКЦ вже майже 15 років, шість з яких працює на САВ. Це мій учень, свого часу передавав йому досвід. Приємно з ним працювати, розуміємо один одного з пів слова. Після поранення повернувся до колективу Максим Голоборщий. Ось така у нас тепер невелика, але потужна команда апаратників. Троє наших колег – Володимир, Михайло та Вадим – мобілізовані, служать у ЗСУ. Зараз є вакансії апаратника, тому, кому цікава велика хімія, запрошуємо у наш дружний колектив. Ми готові навчати та передавати свій досвід».
За словами Сергія Помпенка, успіх в оволодінні професією апаратника залежить як від майстерності наставника, так і від сумлінності працівника, що навчається. На опанування своєї професії Сергію Миколайовичу знадобилося близько шести місяців. За півроку він вже працював самостійно. Втім такі темпи навчання демонструють не всі. «Є працівники, які і за три, і за п’ять років не можуть опанувати роботу апаратника, – говорить пан Сергій. – Складно їм. Ніби все знають, а самостійно працювати не можуть, можливо, страх якийсь присутній. Багато чого залежить від людини, її характеру, а також від вміння наставника передати свої знання початківцям. Мені з наставниками пощастило, я і сам багатьох людей навчив. Важливу роль у цьому процесі відіграє бажання навчатися, ну і, звичайно, апаратнику має бути притаманна уважність, швидка реакція. Але якщо немає бажання, то ніхто вас не зможе навчити».
За 30 років роботи апаратником виробництва контактної сірчаної кислоти Сергій Помпенко не розчарувався у своїй професії. Говорить, що подобається хімія і його робота: ведення технологічного процесу виробництва кислоти, де потрібно спостерігати за показниками датчиків на панелі управління і вручну корегувати параметри. Єдине, на що нарікає, – зношеність обладнання, яке потребує уже не капітальних ремонтів, а заміни: «Потрібно будувати нову сірчанокислотну установку. Тоді і працювати буде легше, і собівартість продукції буде значно нижчою».
Пресслужба ДП "СхідГЗК"