Юлія Мамчич лише рік як закінчила Київський політех, але вже має досвід роботи в Дипломатичній академії України, у Секретаріаті Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, в Національному банку України. Та завжди мріяла про атомну енергетику. Сьогодні вона інженер 2-ї категорії відділу радіаційного матеріалознавства служби технічної підтримки продовження експлуатації ВП «Науково-технічний центр» ДП НАЕК «Енергоатом». Річ у тім, що Юлія з династії атомників: батьки працюють на РАЕС, у бабусі й дідуся також доля була пов’язана з Рівненською атомною. Дідусь був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. «Я дякую своїм рідним, вони завжди мене надихали і мотивували у виборі», — каже Юлія. Також — й активної життєвої позиції. Улюблений вислів мами «Життя — це диво! А людяність — найвища чеснота!» і для дівчини став певним дороговказом, за яким слід рухатися. Юлія багато сил віддає громадській і менторській діяльності.
Ще зі школи дівчина зробила свій вибір — вступати до КПІ ім. Ігоря Сікорського, бо вважала цей виш найкращим. Під час навчання, у 2015-2019 роках, стала слухачем Весняної школи НАЕК «Енергоатом». Успішно завершила її, відвідала всі діючі АЕС України. Закінчила інститут із відзнакою одразу за двома спеціальностями «Атомна енергетика» і «Хімічні технології та інженерія».
У школі Юлія брала участь у «Малих Курчатовських читаннях», організованих інформ-центром РАЕС. До речі, в інституті за успіхи у навчанні отримувала академічну стипендію ім. Ігоря Курчатова. Завжди брала активну участь у різноманітних енергетичних проєктах, була призером Всеукраїнського конкурсу «Молодь енергетиці України: відкритий конкурс молодих вчених та енергетиків», призером Ukrenergo Laboratories від НЕК «Укренерго» з розробки інноваційних проєктів для впровадження в електроенергетичній галузі України. І навіть запропонувала власний проєкт з розвитку атомної галузі — «Стратегію розвитку атомно-промислового комплексу України до 2030 року», стала призером конкурсу. «Саме тоді, після участі у цьому проєкті, з’явилася остаточна впевненість щодо мого подальшого розвитку і становлення як фахівця — в атомно-енергетичній галузі», — каже Юлія. Вона ще студенткою стала активісткою громадської організації «Молодіжна енергетична спільнота». «Я дуже рада, що є частинкою цієї спільноти професіоналів, молодих фахівців-енергетиків, які хочуть розвивати атомну енергетику».
«Якщо щось і має значення, то це кількість людей, яким ти дав крила і які навзаєм кожного дня змушують тебе бути кращою версією себе», — це ще одне життєве кредо Юлії (підглянуте на її сторінці у Фейсбуку). Юлія стала учасницею Менторської програми 2018 року, коли вона навіть ще так не називалась. Офіційно Mentoring Program (програма наставництва) існує з березня 2021 року під керівництвом експертки з міжнародних відносин та зовнішньої політики Віри Константинової. Наставницькі програми або, як їх ще називають, «програми партнерства», пов’язують фахівців у певній сфері, які мають конкретні навички та знання, з молодими спеціалістами, яким потрібні аналогічні навички чи кваліфікації.
«Мабуть, у кожного бувають моменти, коли в пошуках досвіду відвідуєш різноманітні івенти, інтуїтивно шукаєш можливість поспілкуватися зі старшими колегами, професійно мудрішими за тебе, — каже Юлія. — Коли до мене почали приходити інтерни в рамках програм стажування, я, як досвідченіша колега, зрозуміла, що можу допомогти і підтримати інших у період їхнього професійного становлення. Успішна менторська програма допомагає руйнувати бар’єри та створює можливості для успіху у професії». Юлія проводить лекції-семінари для школярів різних міст України, мотивує молодь до здобуття вищої освіти за технічними спеціальностями, розвиватися в STEM-дисциплінах. Абревіатура STEM розшифровується як Science (Наука), Technology (Технології), Engineering (Інженерія) та Mathematics (Математика).
«Сьогодні ці галузі розвиваються дуже швидкими темпами, і професії, пов’язані з ними, найвище цінуються на ринку праці. STEM — це проєкт про кращі «розумні» продукти, про кращу охорону здоров’я, про чисті й ефективні енергоресурси, про національну безпеку і, в цілому, про економіку», — зазначає Юлія.
Це ще одна організація, в якій дівчина бере активну участь, — незалежна професійна асоціація, члени якої прагнуть збільшити відсоток жінок, зайнятих в енергетиці, та зменшити ґендерний розрив в енергетичному секторі. У цьому клубі — експертки з енергетики, представниці українських і міжнародних організацій в Україні, які працюють у галузі реформування вітчизняного енергетичного сектору, народні депутатки України та жінки, зацікавлені у справедливому сталому розвитку української енергетики.
На запитання, чому вирішила долучитися до організації, Юлія відповіла: «Жіночий енергетичний клуб України» сприяє ґендерній рівності й розвінчує ґендерні стереотипи. Ця нагорода не тільки моя, а всієї команди ГО «Молодіжна Енергетична Спільнота», яка намагається довести: якщо людина працює на результат, має мету, якщо її цінності збігаються з цінностями колективу, стать людини не є значимою, тобто права на роботу у чоловіків і жінок повинні бути рівні».
10 грудня 2020 року у конкурсі «Жінки української енергетики», організованому клубом, дівчина стала однією з восьми переможниць серед 146 претенденток у номінації «Волонтерка». Це висока відзнака, адже разом з Юлією у конкурсі в номінації «Політикиня» перемогла Ольга Буславець, як перша жінка, котра очолила Міненерго. У номінації «Керівниця» — Валентина Бєлякова, регіональна директорка TIU Canada та президентка Жіночого енергетичного клубу України (саме вона ініціювала створення ЖЕКУ).
26 листопада відбулася церемонія нагородження професіоналок атомної енергетики «WiN Award — 2021». Газета «Атомник України» про цю подію повідомляла (№47 за 2 грудня 2021 року). Юлія стала фіналісткою (топ 4) міжнародної премії «Win Awards 2021» (Жінки ядерної енергетики). «Я неймовірно вдячна кожному за підтримку в голосуванні у номінації «Наука, освіта та розвиток». Напруга була величезною до останнього дня. Мені не вистачило декілька голосів до першого місця (14 балів із 15), але це теж досягнення. Щаслива, бо в мене була чудова підтримка моїх рідних, друзів, колег, знайомих. Ця нагорода для мене — визнання моїх зусиль, а також стимул зростати та розвиватись, як професійно, так і кар’єрно».
Усіх перемог у конкурсах цієї цілеспрямованої та амбітної дівчини важко перелічити — і суспільних, і суто наукових. Наприклад, Юлія стала цього року переможницею премії «Молодий вчений 2021 року» в номінації «Науковий волонтер» при Міністерстві освіти і науки України. Але є щось ще, що дивує в Юлії.
Щоразу, коли уявляю фахівця в технічній сфері, бачаться механізми, прилади, обладнання, і аж ніяк не художня творчість. Натомість Юлія не лише «технарка», а й майстриня ніжних та досконалих композицій у техніці квілінгу — мистецтва виготовлення вишуканих мереживних виробів методом скручування у спіралі довгих вузьких смужок паперу. Під час навчання в КПІ Юлія протягом усіх років ставала призером виставок-конкурсів «Таланти КПІ» у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», її роботи до цього часу зберігаються у Центрі культури та мистецтв інституту.
Ще одна грань її особистості — захоплення спортом. У серпні цього року організація молоді ППО Дирекції ДП НАЕК «Енергоатом» брала участь у XVIII Спартакіаді Організації молоді Атомпрофспілки. «У нас була надзвичайно дружня команда поза майданчиком й у грі. Бо ми одне одного підтримували, навіть коли щось не вдавалося». Юлія — досконала плавчиня. З шести років мама повела її у басейн Рівненської атомної станції. Потім плавала в басейні КПІ. Не кидає це заняття й зараз. «У нас, в «Енергоатомі», сильна спортивна команда. Усі чотири міста-супутники Рівненської, Запорізької, Южно-Української та Хмельницької АЕС мають чудові басейни, там заняття оплачує станція. У Києві, в «Енергоатомі», на жаль, немає такої можливості, займаюсь своїм коштом та із задоволенням беру участь у змаганнях». 2 серпня цього року Юлія брала участь від «Енергоатома» у VIII міжнародному турнірі з плавання на відкритій воді «Біле озеро». «Більше сил мені надавав той факт, що дистанцію виборювала разом зі своєю мамою Олесею Осовською, працівницею хімічного цеху РАЕС», — зазначає Юлія.
Цьогоріч відбувалися й інші змагання, участь у яких брала Юлія. Серед них — Відкритий Кубок Львова з плавання «Lviv Open Cups — 2021» у вересні. Ну й нещодавно — міжнародні змагання з плавання «Kyiv Open» на призи клубу «Гаврилич Мастерс» та Ігоря Баки. Команда «Енергоатома» посіла друге командне місце та перше місце серед областей (участь взяли 320 спортсменів, 58 плавальних клубів).
«Змагання — це ті емоції, яких часом бракує в буденній роботі, це той адреналін, який заряджає фізично й психологічно. А ще ніщо так не об’єднує людей, як спільна боротьба за перемогу! Відчуваєш драйв і гордість за те, що ми одна команда, крута організація», — зазначає Юлія.
Газета «Атомник України» №49 (1096) від 16.12.2021