НПП «Черемоський»:налаштовані на плідну роботу

НПП «Черемоський»:налаштовані на плідну роботу

Наймолодшому національному природному парку України — «Черемоському» у жовтні нинішнього року виповнюється рік. Його профспілковій організації — понад півроку, вона створена у лютому. Тоді ж, на загальних зборах трудового колективу, було вирішено вийти з клопотанням про входження первинки до складу Атомпрофспілки, зважаючи на те, що це міцна і потужна організація, робота якої базується на засадах довір’я, взаємодії і підтримки спілчан.

Майже два місяці тривав процес оформлення документів, — розповідає голова профорганізації Євген КІЦУЛ, — після того, як ми були зареєстровані, прийняли рішення про відрахування 15% від суми членських внесків до загального атомпрофспілкового гаманця. Для нас є дуже важливим отримувати юридичну допомогу і консультації з організаційних питань, брати участь у конференціях та семінарах, навчаннях, які проводить Атомпрофспілка.

Якщо говорити про наш наймолодший за віком у Путильському районі колектив (середній вік — до 30 років!), то це більше півсотні працівників, сповнених ентузіазму і бажання працювати. Всі провідні фахівці — з вищою освітою. І керівник наш, Микола Колотило,— молодий, енергійний, який не шкодує ні сил, ні часу, щоб налагодити роботу у НПП «Черемоський» на належному рівні. Він має підтримку і розуміння у міністерстві екології та природних ресурсів, йому знайома ця сфера діяльності, бо працював на керівних посадах сусіднього з нами НПП «Вижницький».

А щоб ця робота пішла повним ходом, треба, щоб профільне міністерство, держава в цілому звернули увагу на національні природні парки, особливо на новостворені. Бо без матеріальної допомоги, без належного фінансування ми можемо здійснювати лише природоохоронну функцію. Та й то, щоб здійснювати її належним чином, нам потрібен транспорт підвищеної прохідності, поки що змушені орендувати його у приватних осіб. Браконьєри ж, як правило, усі мобільні — на позашляховиках, з раціями. Парк — це не город, обнесений парканом, у нього на джипах можна заїхати з будь-якого боку.

Я недаремно розпочав розмову з того, що працівники у нашому колективі сповнені ентузіазму. Це все місцеві жителі, яким не байдужа доля їхнього краю. Вони розуміють, що це за робота, які тут умови — на територію парку у будь-яку пору року важко добиратися по бездоріжжю, ти відірваний від сім’ї з понеділка до п’ятниці. Парк — не лісгосп і не лісокомбінат, у яких налагоджена робота ще з радянських часів, є матеріальна база. Ми прийшли на голе місце і все починали з нуля. У нас у штаті є талановитий художник Віктор Андрійович Клепацький, картини якого, вироби з дерева, скульптури красуються у Києві. У парку в нього немає навіть робочого місця, тому він змушений всі замовлення виконувати у себе вдома, в майстерні. Та й взагалі — відсутність власного приміщення — то найболючіша для нас проблема. Орендуємо його у Путилі.

Основне, що зроблено за рік від дня створення парку, — проведено зонування території. Це досить клопітка робота: все розбивається по кварталах, ділиться на заповідну зону, зону регульованої та стаціонарної рекреації, а також на господарську.

Ми маємо заповідні зони, куди доступ населення, відвідувачів обмежений. Там встановлені шлагбауми, ведеться патрулювання, кожний майстер лісової охорони має свій обхід. Ці працівники є місцевими жителями, вони знають кожний квадратний метр лісу, працюють на совість, стежать за порядком. Тож, відколи створено парк, поголів’я диких тварин збільшилося, бо не ведеться лісорозробка, немає шуму, звірина ж любить тишу, проводиться підгодівля тварин, встановлено солончаки.

У НПП «Черемоський» є перспективний план розвитку. Я зупинюся лише на деяких його пунктах. На території парку протікають дві джерельно чисті річки Перкалаба і Сарата, температура води в яких не прогрівається вище 10 градусів. Це одна з можливостей, що залишилася тут у нас, у дикій природі, у верхів’ях Карпат, для розведення струмкової королівської форелі (ця риба у зв’язку з вирубкою лісів, їх трельовкою гірськими потоками, фактично, знищена), яку за своїми смаковими якостями не порівняти ні з райдужною, ні з канадською. Мріємо про будівництво на території села Шепіт форелевого заводу. За кліматичними умовами, за чистотою водних джерел нам це підходить.

А ще є бажання загородити 5—7 гектарів лісу, щоб у дикій природі без впливу інших хижаків розводити оленів, кабанів. Щоб все

це робилося за підтримки людини. Ми уже зараз підгодовуємо кабанів, із-за цього збільшилося поголів’я. У нас є полонини з квітучими, лікарськими травами, туди б можна було вивозити вулики з бджолами. Уявляєте, з якими лікувальними властивостями був би той мед?!

Маємо ми на території с. Сарата три унікальні джерела мінеральної води, два були вивчені ще за часів Союзу. Вони знаходяться на відкритих ділянках, на полонинах. Основне завдання, над яким працює сьогодні науковий відділ, щоб ці об’єкти природного заповідного фонду увійшли по державних актах у власність парку. Тоді ми зможемо їх захищати.

Ми не маємо ні баз відпочинку, ні якоїсь надзвичайної інфраструктури, щоб конкурувати з національними парками, які існують десятиріччями. Наша родзинка — це незаймана природа! Нам потрібна інформація про наш парк, щоб залучити кошти державних і приватних інвесторів для створення умов розвитку, покращення матеріально-технічної бази, розвитку рекреаційно-туристичної діяльності.

...Наш колектив налаштований на плідну роботу. І у профспілкової організації багато задумів на перспективу. До кінця року плануємо переглянути колективний договір, щоб включити до нього важливі для нас питання. Зокрема, такий пункт, як забезпечення працівників дровами. Згідно з законодавством, хочемо збільшити відпустки працівникам з ненормованим робочим днем на сім днів (з 28 до 35 робочих днів), покращити умови праці.

До речі, ще раніше кожному начальнику відділу НПП «Черемоський» було запропоновано провести опитування у своїх підрозділах стосовно пропозицій  до нового колдоговору. Всі подані заявки будуть розглянуті на зборах і ми їх обстоюватимемо з урахуванням фінансових можливостей. Обов’язково внесемо пункт про виплату матеріальної допомоги не тільки при виході у відпустку, а й за заявою працівника за сімейним станом чи при скрутному матеріальному становищі. Сума одноразової матеріальної допомоги — один посадовий оклад плюс надбавка за гірські.

Наша профспілкова робота ще тільки набирає обертів, тому без допомоги і підтримки Атомпрофспілки впоратися з нею буде не так вже й легко.

На території Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Черемоський». Тут усе облаштовано для зупинки і відпочинку туристичних груп.

На Буковинській полонині. Напасуться вівці — буде смачною бринза!

Людмила ГАП’ЮК,

фото автора