Умови й охорона праці — під контроль профспілки

«Збереження життя та здоров’я людини — головний критерій у нашій роботі»

Майже вся біографія Миколи Гладіча, який родом з Любешівського району, що на Волині, пов’язана з Рівненською АЕС. Він прийшов сюди працювати у 1981 році після звільнення з лав Радянської армії. Атомна енергетика на той час ще тільки починала набирати популярності. У «Южтеплоенергомонтажі» працював старший брат Миколи, тому і він влаштувався сюди інженером у лабораторію технічного контролю. З 1982 року працював старшим інженером ЛТК, майстром, виконробом — начальником виробничої дільниці з монтажу тепломеханічного устаткування Львівського монтажного управління ЮТЕМ. У 1986 році, коли на Чорнобильській АЕС сталась аварія, на ліквідацію її наслідків, не роздумуючи жодної хвилини, разом зі своїми колегами по роботі з Львівського монтажного управління ЮТЕМ поїхав і Микола Володимирович.

З 1987 року перейшов працювати у «Хмельницьк-атоменергоремонт» майстром з ремонту блоків. Майже на всіх українських АЕС побував у відрядженнях. Монтував 3-й блок РАЕС від мінусової позначки і до завершення. Коли почали монтувати 4-й енергоблок, грянув так званий «атомний» мораторій. Тому у 1991 році з групою спеціалістів з рівненської дільниці «Хмельницькатомремонт», на якій у той час працював майстром, поїхав у відрядження на Кубу, де українські фахівці допомагали дружній країні у спорудженні власної АЕС.

Через два роки по закінченні контракту повернувся додому і з 1993-го працював на Рівненській атомній електростанції у цеху централізованого ремонту майстром з ремонту трубопроводів і посудин. У 2001 році Миколу Володимировича обрали головою цехового профспілкового комітету. Тоді у ЦЦР працювало майже 800 осіб, профспілковими справами йому доводилося займатися у вільний від роботи час.

Через два роки він уже був обраний звільненим головою енергоремонтного підрозділу, членом профкому ВП РАЕС, ДП НАЕК «Енергоатом» і головою житлово-побутової комісії профспілкового комітету. А з травня 2007 року за пропозицією колишнього голови первинної профспілкової організації РАЕС Олега Мироновича Гнатюка його запросили на посаду інспектора з охорони праці (тоді вона називалася технічний інспектор) ЦК Атомпрофспілки.

— Робота, яку мені запропонували, не була для мене новою на той час, оскільки, працюючи головою цехового комітету ЕРП, доводилося вирішувати питання охорони праці членів профспілки, — каже Микола Гладіч. — Основними завданнями та обов’язками інспектора з охорони праці є здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцями, посадовими особами підприємств законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, створення безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов для працівників, забезпечення їх спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту. Робота інспектора ведеться за затвердженим планом, який узгоджується з головою первинної профспілкової організації і затверджується заступником начальника відділу колективно-договірної та правової роботи Атомпрофспілки.

Перевірки у підрозділах ВП РАЕС проводяться за графіком, який затверджується моїм безпосереднім керівником в Атомпрофспілці, узгоджується з головою ППО і направляється на початку року генеральному директору РАЕС. Так, минулого року  було проведено 48 перевірок, під час яких виявлено 228 порушень, внесено шість пропозицій про зупинку устаткування, що експлуатувалося з порушенням правил охорони праці. На основі перевірок керівники підрозділів усувають виявлені зауваження.

Питання, з якими звертаються працівники до інспектора з охорони праці ЦК Атомпрофспілки (протягом минулого року таких було 66), досить різнобічні. За роз’ясненнями доводилося звертатися до керівництва РАЕС, до відділу охорони праці. Після проведених консультацій значна частина питань вирішується у найкоротші терміни.

За ініціативи профспілки було покращено умови праці оперативного персоналу турбінного цеху блока №   3, слюсарів-ремонтників цеху спеціальних робіт дільниці з ремонту устаткування блоків №  1—4, виконано ремонт приміщень цеху з ремонту тепломеханічного устаткування, цеху підготовки виробництва ЕРП, виготовлено та змонтовано майданчики обслуговування ПВТ блоків № 1—2, блока № 4 з нульової позначки до плюс шість, що сприятиме безпечному виконанню ремонтних робіт. Порушувалося питання про забезпечення спецодягом зварювальників ЕРП та працівників відділу природно-техногенної безпеки. Введено в дію сатураторну установку на теплопункті блока № 3.

Багато питань розглядаємо стосовно побуту працівників, техніки безпеки, забезпечення спецодягом та спецвзуттям. У позаминулих роках за підписом голови первинної профспілкової організації та моїм президенту Енергокомпанії, голові профспілкового комітету ДП НАЕК «Енергоатом» надсилалися листи з проханням надати можливість атомній електростанції укладати договори з постачальниками на закупівлю спецодягу та спецвзуття, інших засобів захисту. Цьогоріч АЕС сама опікуватиметься цим питанням, тому, впевнений, проблем, які виникали раніше, коли цим займався ВП «Атомкомплект», уникнемо.

У першу середу щомісяця на АЕС проводяться Дні охорони праці, я беру у них участь. Напередодні спільно з комісією підрозділу проводиться перевірка відповідно до тематики проведення такого Дня, і якщо є якісь зауваження, то вони включаються до акта перевірки. Обговорення результатів Дня охорони праці відбувається за участю генерального директора атомної електростанції.

Зараз на РАЕС проводиться чергова атестація робочих місць, особлива увага привернута до працівників, які виконують роботу в шкідливих та особливо шкідливих умовах. Усі документи з атестації робочих місць перевіряються на відповідність правильності складання карт умов праці, листків спостережень, протоколів замірів шкідливих факторів. Обов’язково звертається увага на те, чи брав участь у роботі атестаційної комісії представник профспілкового комітету.

Я надаю методичну допомогу комісіям і громадським інспекторам з охорони праці, беру участь у навчанні профспілкового активу з питань охорони праці, яке відбувається на базі навчально-тренувального центру РАЕС. Минулого року таким навчанням було охоплено 64 представники профспілки. Громадським інспекторам (а вони є у кожній бригаді) видаємо посвідчення, їх головне завдання полягає у тому, щоб правильно сформулювати проблему, яка виникає, розібратися з нею на місці, за потреби для її вирішення звернутися до профспілкового комітету.

Щочетверга беру участь у комісії з перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці. 485 керівників і фахівців різного рівня пройшли таку перевірку у 2012 році.

Одна із основних функцій роботи інспектора з охорони праці Атомпрофспілки — це профілактична робота стосовно зменшення порушень правил охорони праці, уникнення випадків виробничого травматизму. А ще його завдання — пробуджувати у працівника свідоме ставлення до питань власної безпеки і безпеки тих, хто його оточує. Потрібно, щоб знання та виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з механізмами, обладнанням, користування засобами колективного та індивідуального захисту для кожного працівника стали свідомою і природною повсякденною необхідністю, обов’язком, а не вимушеною «даниною» прискіпливому керівництву.

Людмила Гап’юк