Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2024, 6
   

День Конституції під прапором Атомпрофспілки

08.07.2014

День  Конституції  на  двотисячнику під  прапором  Атомпрофспілки

Здається, який сенс щороку мучити себе далекою подорожжю, аби дістатись місця, на якому бував не раз,  потім дертись крутим схилом і внутрішньо проклинати себе, що втягнувся у  авантюру, а міг би посидіти спокійно біля вогнища. В Карпатах не буває двох днів схожих між собою, а гори для того й стоять, щоб випробувати людину на міцність. А ще є традиція на День Конституції України обов’язкового розгортання прапора Атомпрофспілки на одній з вершин Чорногорського хребта. Відтак мінімум три причини для того, щоб їхати, пнутись вверх і відзначити свято, як справж­ньому українцю.

Цьогоріч Нетішин «вислав» три групи: група під керівництвом С.Мошанова збиралась піднятись на Петрос, а колективи атомників (керівник Л.Малько) і медиків міста (Ю.Уляницький) делегували своїх представників для підкорення гори Піп Іван. Саме в цій групі і є оповідач подій. Ще у п’ятницю, напередодні Дня Конституції ми дістались у високогірне село Дземброня, де розбили табір. Вперше за багато років нас не намочив дощ і наступні три дні сонячна, благодатна погода супроводжувала похід.

Зазвичай, найтяжчий день – сходження. Після ранкового підкріплення шлунка майже всі вирушили в гору. У відомій туристичній пісні співається: «Як поперлися ми здуру аж на саму верхотуру, а бодай би чорт її побрав»... Отже, ми зібрались на Піп Іван.

Піп Іван - одна з найвищих вершин карпатського масиву Черногора, третя за висотою в Україні (2022 м). Рані­ше називалася Чорна Гора, звідки пішла назва усього хребта Черногора. За легендою, Олекса Довбуш убив тут "чорну біду", тобто рися, і гора почорніла. В давнину на горі було язичницьке капище, збереглася народна традиція масового сходження в ніч на Івана Купала. Нинішня назва походить від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі (зараз вона втратила характерну форму). Гора утворена піщаниками, має пірамідальну форму, у верхній частині - кам'я­ні розсипи. Покрита субальпійською рослинністю - поширені кущі (ялівець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси. Знаходиться в межах Карпатського державного національного парку. На вершині знаходяться мальовничі руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії "Білий Слон" в стилі конструктивізму, яка діяла у 1938-41 рр., і конференц-зал. У вежі з мідним куполом діаметром 10 метрів поміщався шотландський астрограф. Зараз будівля в напівзруйнованому стані. Найзручніший маршрут на вершину починається в селі Дземброня.

Перша частина маршруту – підйом до водоспаду. Тут найзатятіші прийняли справді холодний душ, збадьорились, аби підніматись вище. Але вже з цієї точки колектив має перші втрати: частина людей вирішує, що цього випробування їм досить і повертає в табір. Решта сподівається дійти до Вухастого Каменя. Підйом досить крутий, але не проблематичний. Тим більше, що навкруг відкриваються надзвичайні краєвиди. Лізли, любувались, пихтіли, як паровози. Нарешті ми на вершині Вухастого Каменя. Перед нами практично на відстані витягнутої руки Черногора, лише треба пройти сідловину та знову здолати чималий тягун. Так ми тягнулись години дві з лишком і нарешті стали твердою ногою під Білим Слоном – так величають будівлю колишньої обсерваторії.

Відволічемось  на історію її появи тут.

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.

У 1935 році інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету Михалу Каменському організувати астрономічний відділ в метеорологічній обсерваторії, яку планували побудувати в Карпатах, на вершині гори Піп Іван. У тому ж році командування протиповітряної оборони Польщі за результатами конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів Казимежа Марчевського і Яна Погоського.

Будівництво почалося влітку 1936 року.

Обсерваторія зводилася переважно з місцевого будівельного матеріалу - каменю-піщанику, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно жителі навколишніх сіл. Камінь на гору підвозили кіньми або несли в руках.

Так само транспортували інші будівельні матеріали, устаткування, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп Іван 33 ящиків з елементами купола та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Стіни обсерваторії, побудованої в стилі конструктивізму, складені з вапнякових блоків і досягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху і 1 м - на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між штукатуркою і кам'яною кладкою закладений прошарок просмоленої пробки. Споруда має два поверхи зі східного боку і п'ять - із західного. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південного боку розташована ротонда, де розмі­щувався телескоп.

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося 29 липня 1938 року. Вона складалася з 43 приміщень. Серед них - конференц-зал, приміщення керівника обсерваторії, інші житла, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощоі ін. В підвалі обладнали акумуляторну і котлову.

У обсерваторії працював вихідець з села Микуличина Владислав Мидович. Тут же він і жив разом з дружиною і сином. Ще кілька чоловік допоміжного технічного і наукового персоналу забезпечувало постійні астрономічні і метеоспостереження. У обсерваторії постійно знаходився загін польських прикордонників.

У квітні 1939 року в обсерваторію прибув магістр Стефан Щербак для проведення астрономічної роботи (за дорученням професора Каминського). Він провів близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок, виконав серію малюнків обертання Марса, визначив 6 позицій комети Брукса. Він витратив близько 20 годин на пошук нових комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щербак виконував спостереження в обсерваторії, де і загинув в період військових дій.

Після початку Другої світової війни працівники обсерваторії евакуювали цінне устаткування, яке потрапило у Будапештську астрономічну обсерваторію, потім у Відень, звідки повернулося в Польщу після війни. Змонтований трьохлінзовий об'єктив знаходиться в Сілезькому планетарії.

Будівля обсерваторії і залишки устаткування у кінці 1939 року перейшли у власність радянської влади. До червня 1941 року тут проводилися метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини астрографа у Львів, де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі Львівського університету.

Надалі приміщення було покинуте, і місцеві жителі розтаскали з нього все, що представляло якусь цінність, зокрема, мідні листи з куполу і даху обсерваторії.

Після цього діяльність обсерваторії більше не поновлювалася. Останніми роками тут здійснюються певні реставраційні роботи, але до набуття первозданного виду обсерваторії ще далеко. Прикарпатський національний університет імені Стефаника, на балансі якого знаходиться обсерваторія, спільно з Варшавським університетом розробили проект її відновлення. Планується, що тут функціонуватимуть метеорологічна станція, біологічний стаціонар по вивченню рослинності Карпат, інші наукові центри. У 2012 році виконані перші роботи: замуровані цеглиною вікна головного корпусу і завершені роботи по перекриттю будівлі, мідним листом покриті 200 м. кв. дахи.

Саме під стінами цієї споруди ми відпочили, скуштували харч, сфотографувались і заспівали Гімн України. Хочеться, щоб саме український дух панував вічно над цими горами.

Зворотній шлях ніяк не легший за шлях у гору, бо накопичилась втома, а маршрут прокладено на гору Смотрич, що круто обривається в долину. Вже й краєвиди стали не такими яскравими, а вічне запитання «навіщо» стало дошкуляти. Після одинадятигодинного переходу ми повернулись на стоянку. Скуштували юшку, що приготували нам таборові «днювальні» Ільющенкови і поснули без задніх ніг.

А у неділю був день відпочинку. Після важкого дня все було таким чарівним, так сприяло насолоджуванню споглядання красот природи! А увечері традиційна посвята новачків у туристи: цілування прапора Атом­профспілки, яка нас єднає не один рік, кисле вино, солоно-солодка каша, видача «сертифікату»  про подолання двотисячника Піп Іван з відбитком кросівка керівника групи замість печатки. Далі імпровізований концерт, співи біля вогнища під гітару... Так було добре.

У день від’їзду знову не було дощу і це вперше за багато років. Хоча без пригод не обійшлось: у Яремчі один з бусів показав норов, став відгиркуватись киплячою водою і дав зрозуміти, що далі нас не повезе. Довго чаклували над ним водії, згодом причепили бус до буса шнурком і так ми діставались понад двісті кілометрів, аж поки не приїхав з Нетішина на заміну ще один «Експрес».  Ніч ми застали у рідному місці, і це вже добре.

Здається, який сенс щороку мучити себе далекою подорожжю, аби дістатись місця, на якому бував не раз,  потім дертись крутим схилом і внутрішньо проклинати себе, що втягнувся у  авантюру, а міг би посидіти спокійно біля вогнища. В Карпатах не буває двох днів схожих між собою, а гори для того й стоять, щоб випробувати людину на міцність. А ще є традиція на День Конституції України обов’язкового розгортання прапора Атомпрофспілки на одній з вершин Чорногорського хребта. Відтак мінімум три причини для того, щоб їхати, пнутись вверх і відзначити свято, як справжньому українцю.

Віктор Гусаров

Фото автора

Читайте також:

26.03.2024
Працюємо у мінімальній кількості
Працюємо у мінімальній кількості
Виробництво сірчаної кислоти – невід’ємна частина складного технологічного процесу виготовлення уранового оксидного концентрату. Розуміючи це, працівники сірчанокислотного цеху ГМЗ...
07.03.2024
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Герой нашої сьогоднішньої публікації – Василь Зубенко, захисник, який мужньо боронить Батьківщину на найгарячіших напрямках фронту. Кілька тижнів пресслужба...
07.03.2024
Молодіжному руху атомників – 30!
Молодіжному руху атомників – 30!
У березні 1994 року, з прийняттям в Атомпрофспілці «Положення про секцію «Молодь», зародився молодіжний рух, який згодом перетворився на...
05.03.2024
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
4 березня 2022 року російські окупаційні війська із застосуванням важкої зброї окупували ЗАЕС. Внаслідок збройного штурму були пошкоджені будівля...
останні публікації
28.03.2024
Держатомрегулювання: черговий шантаж окупантів
Наміри російських окупантів вивести енергоблоки ЗАЕС на енергетичні рівні потужності несуть велику небезпеку виникнення аварій з радіаційними наслідками, які...
27.03.2024
Колдоговір на ПАЕС виконано
​На Південноукраїнській АЕС відбулись колдоговірна та звітна профспілкова конференції. Делегати від цехів та підрозділів підприємства заслухали звіти про виконання...
27.03.2024
Понад 500000 грн — наша допомога армії–2024
Коли рідна країна потерпає від ворожої навали, одним із найголовніших завдань кожного стає наближення Перемоги. І Атомпрофспілка активно бере...
26.03.2024
На РАЕС відбулися звітні конференції
На Рівненській АЕС провели звітну конференцію трудового колективу з виконання Колективного договору НАЕК Енергоатом у 2023 році та звітну...
25.03.2024
Нова Доповідь Місії ООН з прав людини в Україні
22 березня 2024 року у Києві Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) презентувала свої нові дослідження...