2020, 12-13
   

Що заважає укласти нову Генеральну угоду?

08.08.2013

Що заважає укласти нову Генеральну угоду?

 «З метою укладення Генеральної угоди на 2013—2015 роки Спільний представницький орган об’єднань профспілок завчасно ініціював проведення тристоронніх консультацій, які дозволили розпочати колективні переговори з 1 жовтня 2012 року на основі спільно напрацьованих представниками сторін соціального діалогу базових положень проекту Генеральної угоди на новий строк, — йдеться в інформації СПО об’єднань профспілок. — Уперше колективні переговори з укладення Генеральної угоди на новий строк проводяться на тристоронній основі, як це передбачено змінами до Закону України «Про колективні договори і угоди», які набрали чинності з 16 жовтня 2012 року. Сторону роботодавців представляє їх Спільний представницький орган, сторону центральних органів виконавчої влади — Кабінет міністрів України».

Однак тривалі, понад рік, консультації сторін та колективні переговори, наголошується у документі, не призвели до укладення Генеральної угоди на новий строк через розбіжності в позиціях сторін (за станом на 10 грудня 2012 року до Таблиці розбіжностей проекту Генеральної угоди на 2013—2015 роки було віднесено 28 суттєвих позицій).

Рішенням СПО об’єднань профспілок від 8 січня 2013 року визначено найбільш принципові положення, без урегулювання яких профспілкова сторона вважає неможливим підписання нової Генеральної угоди, зокрема щодо: визначення темпів зростання середньої заробітної плати в цілому по Україні не нижче ніж на 16 % (середнє значення за попередні посткризові роки становить 17,5 %); встановлення у виробничій сфері тарифної ставки (посадового окладу) робітника І тарифного розряду в розмірі не менше 110 % від мінімальної заробітної плати; установлення переліку і розмірів доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників небюджетної сфери, що мають міжгалузевий характер на рівні, не нижчому ніж у чинній Генугоді; забезпечення щоквартального скорочення грошового розриву в оплаті праці працівників бюджетної сфери до середньої по економіці (з метою забезпечення законодавчих гарантій); щоквартального зменшення грошового розриву між розміром тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду ЄТС та розміром мінімальної заробітної плати, з тим щоб до 1 вересня 2014 року забезпечити встановлення базового посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, з установленням при цьому відповідних тарифних коефіцієнтів та запровадженням доплат; гарантій формування в державному бюджеті видатків на оплату праці державних службовців, в обсягах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Тобто, підкреслюється у документі, це ті питання, вирішення яких спрямовані на захист працівника та  на подолання бідності серед працюючого населення. Відповідно до прийнятого СПО об’єднань профспілок рішення протягом січня-травня 2013 року проводилися консультації та робочі зустрічі керівників сторін з урегулювання розбіжностей. У результаті за трьома принциповими розбіжностями знайдено компроміс, зокрема щодо установлення переліку доплат і надбавок, що мають міжгалузевий характер; щоквартального скорочення грошового розриву в оплаті праці працівників бюджетної сфери до середньої по економіці; проведення переговорів при формуванні державного бюджету на наступний рік щодо передбачення видатків на оплату праці державних службовців в обсягах, передбачених Законом України «Про державну службу».Також знайдені компроміси ще за 14 позиціями. За станом на 9 липня 2013 року на засіданні Спільної робочої комісії до розбіжностей віднесено 11 позицій, з них 3 принципових.

«Зокрема, профспілкова позиція щодо встановлення тарифної ставки (посадового окладу) робітника І тарифного розряду з перевищенням мінімальної заробітної плати на 10% є доволі компромісною, — вважають у СПО об’єднань профспілок. — Адже законодавчо встановлена мінімальна заробітна плата є меншою на 9,2% за розмір фактичного прожиткового мінімуму, та не враховує податок з доходів фізичних осіб (15 %). Таким чином 10-відсоткове перевищення тарифної ставки робітника І тарифного розряду мінімальної зарплати могло б нівелювати законодавчу прогалину та продемонструвати соціально відповідальне ставлення бізнесу до людини праці. Початкова позиція Сторони роботодавців у питанні встановлення тарифної ставки (посадового окладу) робітника І тарифного розряду полягала в тому, що його взагалі не повинно бути в Генеральній угоді і воно має регулюватися виключно на галузевому рівні і мати рекомендаційний характер для колективних договорів, а сам розмір підвищення становити 100,1 % (у подальшому сторона роботодавців підкорегувала цей показник на 100,5%). З цим не можна погодитися. Визначення конкретного розміру тарифної ставки (посадового окладу) робітника І тарифного розряду саме в Генеральній угоді передбачено статтею 11 Закону України «Про оплату праці». Розмір перевищення мінімальної заробітної плати звичайно визначається колективними переговорами, однак слід взяти до уваги, що чинними на сьогодні галузевими угодами це перевищення вже становить від 2 до 35% і зменшувати планку досягнутого недопустимо. Як компроміс, профспілковою стороною пропонувалося установити у 2013 році, зважаючи на економічну ситуацію, тарифну ставку І розряду на рівні 105 % мінімальної заробітної плати і надалі щорічно визначати розмір її підвищення під час колективних переговорів, але не менше рівня інфляції. Проте ця пропозиція стороною роботодавців не сприйнята».

Як зазначається у документі, також залишається неврегульованим питання оплати праці більш ніж 3,5 млн. працівників бюджетної сфери, де розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС на 25,7% менший за розмір мінімальної заробітної плати. Середня заробітна плата у спеціалістів органів виконавчої влади, кількість яких становить 74% від загальної чисельності державних службовців, залишається на рівні 2008 року і є у 2—2,5 разу меншою, ніж у середньому по країні.

«За таких умов реальними кроками, спрямованими на покращення соціально-економічного становища працівників бюджетної сфери мало стати кардинальне підвищення розміру базового посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС до рівня мінімальної заробітної плати та введення в дію нового Закону України «Про державну службу», згідно з яким мінімальна ставка (оклад) має встановлюватися на рівні подвійної мінімальної зарплати, — сказано в інформації. — Принциповість позиції профспілкової сторони ґрунтується на тому, що статтею 95 Кодексу законів про працю України та статтею 6 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що тарифна ставка робітника першого розряду встановлюється «у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати». У Посланні Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році» вказано на необхідність «визначення чіткого терміну встановлення розміру тарифної ставки працівникам І розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено законодавством про оплату праці».

 «Об’єктивно оцінюючи обсяги необхідного фінансування для забезпечення реалізації пропозицій профспілок та поточну економічну ситуацію в Україні, — йдеться далі у документі, — сторона профспілок пропонувала урядовій стороні компромісну редакцію, якою передбачалося поетапне скорочення розриву між розміром тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду ЄТС та розміром мінімальної заробітної плати, але з обов’язковим визначенням конкретних термінів ліквідації цього розриву. На жаль, така позиція не була підтримана урядовою стороною»..

Низка неузгоджених питань стосується також сфери охорони праці. У зв’язку з недостатніми можливостями Держгірпромнагляду забезпечити державний контроль у сфері безпеки та охорони праці на усіх підприємствах зі шкідливими та небезпечними умовами праці профспілкова сторона надала до проекту Генугоди пропозиції, спрямовані на розгортання масового громадського контролю профспілок за дотриманням законодавства про працю, в тому числі. законодавства про охорону праці, відновлення діяльності правової інспекції праці та посилення можливостей технічної інспекції праці профспілок для більш ефективного запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, що також відповідає інтересам і роботодавців. Для цього роботодавцям пропонувалося здійснювати фінансування діяльності технічної інспекції профспілок у розмірі та на умовах, обумовлених у колективних договорах. Це дало б змогу використати можливості підприємств і посилити профілактичну роботу, вберегти підприємства від економічних втрат через промислові аварії, виробничий травматизм. Ця пропозиція була запропонована Профспілкою працівників вугільної промисловості, яка уклала з відповідним об’єднанням роботодавців галузеву угоду, що передбачає фінансування роботодавцями утримання профспілкових технічних інспекторів праці. Подібна практика є нормою для низки європейських країн. Однак сторона роботодавців не погодилася на включення такого положення до проекту Генеральної угоди.

«Під час переговорів профспілкова сторона готова була погодитися на компромісний варіант, запропонований стороною органів виконавчої влади, зміст якого полягав у тому, що сторони рекомендують для включення до галузевих і регіональних угод норми щодо надання допомоги інспекції профспілок з питань контролю за дотриманням законодавства про охорону праці у порядку, визначеному у колективних договорах, — підкреслюється у документі. — Але і цей варіант не погоджено. Також не узгодженою залишається пропозиція профспілкової сторони стосовно щорічного проведення роботодавцем 3-денного навчання громадських інспекторів з охорони праці зі звільненням їх від роботи та збереженням середньої заробітної плати та щодо заохочення громадських інспекторів профспілок на передбачених колективними договорами умовах. Така позиція базується на правових нормах, передбачених статтею 42 Закону України «Про охорону праці». Під час переговорів сторона роботодавців активно пропонувала підтримати її пропозицію щодо зменшення навантаження на роботодавців по сплаті єдиного соціального внеску (нині це в середньому 37,2 % від фонду оплати праці). Урядова сторона фактично погодилась з такою пропозицією. Водночас профспілкова сторона не може погодитися, щоб це питання вирішувалося тільки на користь роботодавця. Тому із урахуванням рішення Президії ФПУ від 25.09.2012 «Про позицію профспілок щодо ініціатив інших сторін соціального діалогу в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування» та рішення СПО об’єднань профспілок від 15 жовтня 2012 р. «Про позицію СПО об’єднань профспілок щодо питань подальшого розвитку системи загальнообов’язкового державного соціального страхування» профспілкова сторона внесла альтернативну пропозицію такого змісту: «Проводити консультації щодо поступового зменшенню навантаження на роботодавців по сплаті єдиного соціального внеску після ліквідації дефіциту бюджетів фондів соціального страхування та забезпечення мінімальних гарантій для застрахованих осіб на рівні, передбаченому законодавством, встановлення ефективного механізму щорічного перерахування та осучаснення страхових виплат і пенсій та адекватного підвищення рівня заробітної плати застрахованим особам».

Оскільки компромісу не було досягнуто, зазначене питання було розглянуто на засіданні Національної тристоронньої соціально-економічної ради 3 липня 2013 року, яка доручила тристоронній робочій групі з визначення напрямів удосконалення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування опрацювати питання щодо зменшення розміру єдиного соціального внеску після детального обрахування усіх можливих варіантів застосування та моделювання їх впливу у середньостроковій та довгостроковій перспективі на розвиток ринку праці, зростання фонду оплати праці та трудових доходів населення, зменшення дефіциту пенсійного фонду, створення умов для запровадження медичного соціального страхування та другого рівня загальнообов’язкового накопичувального пенсійного страхування. Тим самим визначено об’єктивність профспілкових застережень із зазначеного питання.

«На жаль, урядовою стороною не підтримана профспілкова пропозиція щодо гарантованого забезпечення реалізації норм статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» стосовно відрахування первинним профспілковим організаціям бюджетних установ цільових коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи в трудових колективах відповідно до чинного законодавства, — йдеться в інформації. — ЇЇ альтернативна пропозиція погіршувала діючі колективно-договірні умови з цього питання, а тому була відхилена профспілковою стороною. Підбиваючи підсумки двох етапів колективних переговорів (жовтень-грудень 2012 року) та консультацій (січень-травень 2013 року) на засіданні Спільної робочої комісії для ведення колективних переговорів і підготовки проекту Генеральної угоди на новий строк 9 липня 2013 року, сторони звернулися до керівників сторін соціального діалогу з пропозицією провести до 15 вересня цього року консультативну нараду з метою визначення можливостей для урегулювання вищезазначених розбіжностей та підписання Генеральної угоди. З урахуванням результатів такої наради сторони приймуть рішення щодо подальших дій. Однак у цей проміжок часу важливо провести широку інформаційно-роз’яснювальну роботу в профспілкових організаціях всіх рівнів щодо позиції СПО об’єднань профспілок та з’ясувати їх думку».

Слід зазначити, що Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010—2012 роки діє до укладання нової або перегляду цієї Угоди. Таким чином, норми Генеральної угоди на 2010—2012 роки не втрачають чинності у разі непідписання нової Угоди.

«Профтелеграф», 5.08.2013 року

Читайте також:

11.03.2020
 «Не складаємо зброї! Діємо єдино!»
«Не складаємо зброї! Діємо єдино!»
Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий прокоментував відкликання з парламенту законопроєкту про працю № 2708 у...
06.03.2020
Утримати атом, або Хто очолить «Енергоатом»?
Утримати атом, або Хто очолить «Енергоатом»?
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» — під яким кутом на цю назву не дивись, а думка про...
05.03.2020
ООН раскритиковали украинское правительство
ООН раскритиковали украинское правительство
Законотворческие инициативы Комитета ВР по вопросам социальной политики и Министерства экономики Украины в сфере трудового законодательства и профсоюзной деятельности...
03.03.2020
На ЮУАЕС обговорили ринок допоміжних послуг
На ЮУАЕС обговорили ринок допоміжних послуг
На майданчику Южно-Української АЕС 27 лютого під головуванням керівника Дирекції з інвестицій і перспективного розвитку ДП «НАЕК «Енергоатом» Тетяни...
останні публікації
02.04.2020
ЮУАЕС місячний план виконала на 100,2%
Внесок Южно-Української АЕС у загальний місячний виробіток енергокомплексу склав 2 млрд 111 млн 500 тис. кВт-год, Ташлицької ГАЕС –...
02.04.2020
Запобігання COVID-19 у зоні відчуження
На нараді розглядалися питання організації відповідних заходів, проведення оперативних дій, спрямованих на недопущення занесення і поширення коронавірусної інфекції COVID-19...
01.04.2020
Атомпрофспілка нагадує владі про закони
Атомпрофспілка звертає увагу на те, що кваліфікаційні вимоги до керівника оператора українських АЕС були прийняті після аналізу причин аварії...
01.04.2020
Опитування для оцінки впливу пандемії
Опитування для оцінки впливу пандемії на діяльність громадянського суспільства...
31.03.2020
100% зарплати, досягнутих профспілками
Працівники в Європі, які постраждалі від кризи, спричиненою пандемією коронавірусу, й надалі отримуватимуть до 100% своєї звичайної заробітної плати...