Естафету з продовження експлуатації приймає РАЕС

Естафету з продовження терміну експлуатації приймає енергоблок №3 РАЕС

Проектні терміни експлуатації діючих атомних енергоблоків в Україні становлять 30 років. У 2017 році цей рубіж перетинає і енергоблок №3 з реакторною установкою ВВЕР-1000 РАЕС, роботу у понадпроектний термін експлуатації якого планується продовжити. Безцінний досвід у цьому напрямку у рівненських атомників є. Після виконаної модернізації енергоблоків №№ 1, 2 з ВВЕР-440 рівень їхньої ядерної та радіаційної безпеки відповідає національним і міжнародним нормам і правилам й наблизився до вимог споруджуваних блоків. У 2010 році Держатомрегулювання України видала ліцензію на продовження терміну експлуатації перших двох енергоблоків РАЕС ще на 20 років.

Про конкретні завдання, які вирішує колектив Рівненської АЕС на шляху до продовження життєдіяльності енергоблоку №3, із заступником головного інженера з модернізації та управління ресурсом Сергієм ГРИГОРАШЕМ розмовляла кореспондент Олена ЗУБЕНКО.

– Сергію Миколайовичу, коли і з яких кроків на РАЕС розпочалися роботи у напрямку продовження терміну експлуатації енергоблоку № 3 у понадпроектний термін?

– Активна фаза робіт з продовження терміну експлуатації енергоблоку №3 розпочалася у 2013 році. Хоча за окремими напрямками, наприклад, щодо корпуса реактора, деяких видів обладнання блоку, роботи були розпочаті ще у 2009 році. Згідно з нормативними документами, експлуатуюча організація ДП «НАЕК «Енергоатом» повинна за рік до закінчення проектного строку, тобто 11 грудня 2016 року, надати до Держатомрегулювання звіт з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ). У ЗППБ представлені всі важливі для безпеки аспекти. При цьому енергоблок розглядається як виробничий комплекс, до якого входять усі установки, споруди та об’єкти, що забезпечують життєдіяльність енергоблоку.

Цей документ розробляється з метою підтвердження того, що:

·                    експлуатація енергоблоку проводиться відповідно до проекту та з дотриманням меж та умов безпечної експлуатації;

·                    розроблені заходи з реконструкції та модернізації підвищують рівень безпеки;

·                    виявлені невідповідності вимогам діючих норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки, для яких реалізовані або заплановані заходи з їх усунення або зменшення впливу цих невідповідностей;

·                    вплив експлуатації енергоблоку на персонал, населення та природне навколишнє середовище не перевищує критеріїв, що встановлені в нормативних документах.

– Які умови продовження терміну експлуатації енергоблоку?

– До першочергових завдань, які визначені в «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року», належить технічно обґрунтоване, економічно доцільне продовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС при дотриманні вимог національних норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки і рекомендацій МАГАТЕ.

Розроблена Програма підготовки до експлуатації енергоблоку №3 у понадпроектний термін. У ній представлені заходи, які мають бути реалізовані до завершення проектного терміну експлуатації, з подальшим відображенням результатів у звіті з періодичної переоцінки безпеки. Експлуатуюча організація, виконавши періодичну переоцінку безпеки АЕС відповідно до правил, направляє в Держатомрегулювання Звіт з періодичної переоцінки безпеки і заяву на внесення змін до ліцензії на експлуатацію у зв’язку з продовженням терміну експлуатації енергоблоку.

Програма є обов’язковою для виконання цехами-власниками обладнання, підрозділами і службами РАЕС, які беруть участь в роботах з перепризначення терміну служби елементів і конструкцій – реакторний цех-2, турбінний цех-2, електричний цех, хімічний цех, цех забезпечуючих систем, цех вентиляції та кондиціонування, цех дезактивації та радіоактивних відходів, цех радіаційної безпеки, цех теплової автоматики і вимірювань, відділ ядерної безпеки, енергоремонтний підрозділ, гідротехнічний цех, служба надійності ресурсу та продовження експлуатації, служба аналізу безпеки, служба контролю металу, відділ модернізації та реконструкції, служба експлуатації будівель і споруд, управління інформації та зв'язків з громадськістю, а також Дирекції НАЕК «Енергоатом», сторонніх підрядних організацій, залучених до виконання робіт.

– Чи будуть вноситися зміни у ліцензію на експлуатацію енергоблоку №3?

– Експлуатація енергоблоку №3 після досягнення проектного терміну експлуатації можлива лише у разі внесення змін до ліцензії експлуатуючої організації на право здійснення діяльності «експлуатація ядерної установки», які стосуються термінів експлуатації енергоблоку.

Як відомо, експлуатуюча організація прийняла рішення про реалізацію варіанту №2 продовження експлуатації, а саме – зупинка енергоблоку після завершення проектного терміну експлуатації, виконання організаційно-технічних заходів з ПТЕ і подальше відновлення експлуатації енергоблоку. Метою Плану ліцензування є організація чіткої взаємодії між сторонами, які беруть участь в реалізації можливості продовження експлуатації в понадпроектний термін енергоблоку №3, забезпечення ефективного і якісного процесу ліцензування.

Цей документ розроблено уперше. Для внесення змін до ліцензії експлуатуюча організація подає в Держатомрегулювання заяву, в якій пропонується встановити новий термін експлуатації. До заяви додається звіт з пері- одичної переоцінки безпеки, в якому наводяться обґрунтування запропонованого в заяві терміну експлуатації, і пакет обґрунтовуючих документів. Відповідно до «Конвенції про доступ до інформації, долі громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», необхідно залучення громадськості до обговорення питань щодо ухвалення рішень, які можуть впливати на стан довкілля.

Також Конвенцією передбачається обнародування інформації про стан природного довкілля і забезпечення екологічної безпеки, обнародування заяв і висновків державних експертиз, планування і реалізація заходів щодо попередження можливої шкідливої дії на довкілля наслідків діяльності.

– Однією з важливих умов продовження терміну експлуатації енергоблоку є виконання заходів К(з)ППБ. Що реалізовано у цьому напрямку?

– «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій» (К(з)ППБ) затверджена постановою КМУ у 2011 році. Для реалізації заходів К(з)ППБ щорічно розробляється та узгоджується з Держатомрегулювання України план-графік. Згідно з Планом-графіком К(з)ППБ на 2015 рік на блоці №3 до завершення ПТЕ передбачено виконання 72 заходів, включаючи 4 заходи загальностанційного характеру, пов’язаних з енергоблоком №3. Станом на середину травня 2015 року повністю завершено виконання 16 заходів, решта 56 заходів знаходиться на різних стадіях реалізації. У ППР 2015 року на енергоблоці №3 заплановано дострокове виконання заходу з модернізації інформаційно-обчислювальної системи блоку, а до кінця року реалізацію ще двох заходів. Крім того, до завершення проектного терміну експлуатації, планується виконання 3-х заходів з підвищення безпеки, які не увійшли в К(з)ППБ.

– Зупиніться, будь ласка, детальніше на питаннях обстеження технічного стану обладнання.

– Роботи з продовження ресурсу блоку № 3 під час ППР-2015 не є критичними з огляду на тривалість ремонту і тому не впливають на загальний час ремонту. Однак будуть виконані необхідні обстеження, обходи, додаткові контролі. Для прикладу, у ППР-2015 на енергоблоці № 3 планується провести сейсмічну кваліфікацію обладнання, тобто оцінку можливості виконання обладнанням своїх функцій під час сейсмічних впливів рівня максимально розрахункового землетрусу 7 балів – більше 4000 позицій обладнання.

Також буде виконано оцінку технічного стану басейну витримки і перевантаження ядерного палива з метою продовження терміну експлуатації у понадпроектний період. Передбачається підтвердити працездатність обладнання басейну витримки відпрацьованого ядерного палива в «жорстких» умовах навколишнього середовища – більше 1000 позицій обладнання. Продовжуватимуться роботи з проведення оцінки технічного стану основного та допоміжного обладнання енергоблоку №3, розпочаті раніше. Зокрема, виконуватимуться роботи з розрахункового обґрунтування можливості експлуатації обладнання першого контуру реакторної установки у понадпроектний період – загальною кількістю близько 300 одиниць. Наразі виконано обстеження, оцінку технічного стану. Технічні рішення про понадпроектну експлуатацію теплообмінного обладнання, посудин, фільтрів знаходяться на погодженні в Держатомрегулювання. Окрім того, зараз виконуються роботи з розрахункового обґрунтування можливості експлуатації обладнання першого контуру реакторної установки у понадпроектний період. До них належить виконання теплогідравлічних розрахунків, розрахунків на міцність, циклічність, сейсмостійкість. У результаті – ми плануємо отримати аргументовані зміни в Технологічний регламент безпечної експлуатації реакторної установки у понадпроектний період з терміном експлуатації до 60 років.

– Які основні джерела фінансування?

– Основним джерелом фінансування програми є власні засоби ДП «НАЕК «Енергоатом», які формуються за рахунок тарифу на електричну і теплову енергію. Планування і використання фінансових коштів при реалізації програми здійснюється на підставі затвердженої організаційно-технічної програми заходів за напрямком діяльності. Фінансування робіт виконується на підставі затверджених організаційно-технічних програм заходів в межах виділених лімітів на планований рік. Фінансування усього обсягу організаційно-технічних заходів підготовки енергоблоку №3 ВП РАЕС до експлуатації у понадпроектний термін розділено на групи заходів: продовження терміну експлуатації (некапітального характеру); робота з громадськістю; заходи безпеки; продовження терміну експлуатації (капітального характеру).

– Чи береться до уваги досвід у світовій ядерній енергетиці при продовженні термінів експлуатації вітчизняних енергоблоків?

– Продовження термінів експлуатації ядерних енергоблоків є світовою практикою. У кожній країні процедура продовження ресурсу АЕС визначається національними регуляторами, і у всіх країнах вона різна.

Здебільшого АЕС виконують аналогічні нашим роботи з оцінки технічного стану критичного обладнання на момент вичерпання проектних 30 або 40 років експлуатації. Слід зазначити, що номенклатура такого критичного обладнання відрізняється для кожного проекту (типу реактора). Також є приклади періодичного отримання ліцензій, з повним обґрунтуванням безпеки, включаючи оцінку та наукове прогнозування технічного стану на найближчі 10 років. У таких випадках про продовження ресурсу енергоблоків не йдеться, а виконується призначення нового (чергового) терміну експлуатації ядерної установки в цілому.

У всіх випадках «проектний» чи «понадпроектний» терміни експлуатації визначаються, виходячи із фактичного та прогнозованого технічного стану незамінних елементів. Як правило, це 10-20 років.

– Дякую за розмову.