200 років з нами. До ювілею Тараса Шевченка
200 років з нами. До ювілею Тараса Шевченка
«Атомник України» продовжує публікації про видатну особистість — поета, художника, письменника, борця за справедливість Тараса Григоровича Шевченка, присвячені 200-літтю з дня його народження.
Рубрику веде член Національної спілки журналістів України Петро Швець.
Людина світової слави: Шевченко в книгах і монументах
Про велич Тараса Григоровича Шевченка, його визнання ще за життя та після смерті яскраво свідчить те, що його твори видавалися й перевидавалися сотні разів, як в Україні, так і за її межами. Нині навіть важко встановити кількість примірників видань його творів у світі.
Відомий літературознавець Іван Дзюба у книзі «Тарас Шевченко. Життя і творчість» сказав: «Про Тараса Шевченка — поета і людину — написано вже не одну сотню книжок мовами різних народів світу, не одну тисячу наукових розвідок та публіцистичних і популярних статей, і несть числа виголошеним на його честь доповідям та промовам. Обсяг Шевченкіани можна порівняти хіба що з обсягом літератури про найбільших світових поетів і митців. Але в чому він, мабуть, і від них усіх відрізняється (власне, в чому його відрізнено зусиллями його сучасників і нащадків), — то це в кількості й різнорідності модифікацій його образу: стереотипів сприйняття, які випали на його долю...»
Кобзар відомий на всіх континентах. Про це свідчать не лише переклади та видання його творів багатьма мовами світу, а й монументальна Шевченкіана, інтерес до його творчості наукової громадськості світу.
Нещодавно у Києві відбувся VIII Міжнародний конгрес україністів, на якому основною темою для обговорення було значення Т. Г. Шевченка у світовій україністиці. Обговорювалося кілька важливих напрямів з різних наукових точок зору, зокрема, історії, мови, літератури, фольклористики, етнології, мистецтвознавства, філософії, освіти, культури тощо. У Конгресі взяли участь майже 700 представників зарубіжних країн та українських науковців. Майже всі вони виступили з доповідями. Матеріали готуються до видання.
За офіційними даними, в 40 країнах світу зведено 59 монументів Т. Г.Шевченка. Багато погрудь поета встановлено як в Україні, так і за рубежем, бюсти і портрети Шевченка є майже в кожній українській школі, в клубах і бібліотеках, у квартирах і приватних будинках, іменем Шевченка названо сотні вулиць у селах і містах України. Шевченків Кобзар — у кожній оселі не тільки українців, а й у багатьох жителів зарубіжних країн. Відомо також, що в закордонних містах є 18 вулиць, площ, скверів імені Т. Г. Шевченка. На жаль, повного реєстру немає.
Досить давню історію має шевченківська монументалістика.
Ще в 1860 році у портовому венесуельському місті Маракайбо киянин Михайло Скубицький встановив на подвір’ї приватної оселі української родини, неподалік вілли «Україна», великий бюст Кобзаря. Про це, вочевидь, вперше написав журналіст Станіслав Лазебник, який побував у тих місцях.
Досить відомими зарубіжними монументами на честь Т. Г.Шевченка є пам’ятник Кобзареві у Вашингтоні — восьмиметрова споруда із скульптурною композицією, автор скульптури Леонід Молодожанин. Пам’ятник відкрито у 1963 році. Бюсти Кобзаря встановлені у 60-ті роки у містах штату Нью-Джерсі Клівленді і Керхенсоні. Вони виконані всесвітньо відомим скульптором і художником — уродженцем Києва Олександром Архипенком. У місті Елмайра-Гайтс (штат Нью-Йорк) стоїть бронзовий пам’ятник Т.Г. Шевченку роботи уродженця Лемківщини Михайла Черешньовського.
Пам’ятники Тарасу Шевченку встановлені в аргентинських містах Буенос-Айресі, Прудентополісі, Порто-Алегро та інших. У місті Прудентополісі є вулиця Шевченка, площа Кобзаря.
Цікава історія спорудження пам’ятника в Буенос-Айресі. Президент країни Гілєрмо А. Борда у 1967 році ухвалив спеціальний закон, в якому «Дозволяється на будову в місті Буенос-Айресі пам’ятника Тарасові Шевченкові, визначному українському письменнику, поетові і маляреві на місці, яке призначить Управа міста... Кошти будови пам’ятника покриваються з фондів, які збере комітет у приватній формі поміж українськими товариствами і поодинокими особами». Ініціатором спорудження пам’ятника в аргентинській столиці був наш земляк уродженець Івано-Франківська, доктор економічних наук, голова Шевченкової фундації в Аргентині Василь Іваницький, автором скульптури — Леонід Молодожанин. Пам’ятник відкрито у 1971 році. Пізніше скульптури цього автора постали також в аргентинських містах Обера і Апостолес.
У бразильському місті Куритибі, що в штаті Парана, біля пам’ятника Кобзареві систематично відбуваються зібрання бразильських українців. Не всі жителі цього міста навіть знають, де розташована Україна, але вони добре обізнані, хто такий Шевченко.
Два пам’ятники Кобзареві височать у Римі. Один із них — авторська робота Л. Молодожанина. У 1976 році скульптура Леоніда Молодожанина постала в парагвайському місті Енкарнасьоні.
У 1961 році бюст Кобзаря встановлено на високому постаменті в м. Перт, а біля містечка Вінчелсі було зведено пам’ятний знак-обеліск, присв’ячений 100-літтю від дня смерті поета (Австралія).
Досить відомими є пам’ятники Кобзареві у Канаді, де їх немало, бо в цій країні досить багато вихідців з України, потужні об’єднання діаспори, Товариство імені Тараса Шевченка. У 1961 році біля приміщення парламенту в м. Вінніпег провінції Монітоба Канади відбулося відкриття пам’ятника Шевченку. Його автором був американський скульптор Андрій Дараган, родом із Харківщини.
Не все гладко відбувалося із момументальною Шевченкіадою, як у Канаді, так і в інших місцях світу та на території колишнього союзу.
У Канаді жив і працювава виходець із України Леонід Молодожанин (за кордоном відомий як Лео Мола). Величезна заслуга цього скультора у монументальній Шевченкіані як на території колишнього союзу, так і за кордоном. Значний внесок в увічнення пам’яті Тараса Шевченка в монументах зробила й низка інших українців. Про це — у наступних номерах газети.