Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2019, 16
   

ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю

11.04.2019

ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю

Народний депутат України Максим ПОЛЯКОВ, про проблеми вітчизняного уранового виробництва

— У цілому питання енергетичної незалежності актуальне у світі для більшості держав. В Україні виготовляється концентрат природного урану для атомних електростанцій, ним країна забезпечена на 40 відсотків за рахунок власного виробництва на державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Стосовно світового обсягу від видобутку урану — це два відсотки. ДП «СхідГЗК» — єдиний в Україні і найбільший у Європі виробник уранового оксидного концентрату. Усі три його родовища знаходяться на теренах Кіровоградської області, Маловисківський район. Це — Смолінська, Інгульська і Новокостянтинівська шахти, остання, до речі, «новозбудована», але не добудована, ще остаточно не введена в експлуатацію. Новокостянтинівське родовище має дуже великий потенціал і потребує порівняно невеликих коштів для завершення будівництва, створення нових робочих місць. Шахта змогла б працювати десятки років і забезпечувати нашу атомну енергетику урановою паливною складовою. А щоб було зрозуміло, у загальному енергобалансі України 55–60 відсотків електроенергії припадає саме на атомну енергетику.

— Які перспективи розвитку власне атомної енергетики?

— Атомна електроенергія є найдешевшою і найбільш екологічною, за умови дотримання необхідної безпеки, безпечною. Ми розуміємо, що у найближчі десятки років — це єдиний перспективний і стабільний вид генерації електроенергії в Україні, є відповідні фахівці. До речі, Східний гірничо-збагачувальний комбінат на сьогодні — це майже 6 тисяч високопрофесійних працівників, які спеціалізуються саме на видобутку і збагаченні урану. На жаль, держава, і вже з року в рік, не приділяє належної уваги цьому сегменту промисловості, і тут накопичилися величезні проблеми. Сьогодні хочуть учергове скоротити багато працівників комбінату. Але що спричинило цю ситуацію: у 2017 році, коли змінилася методика затвердження тарифів у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на нараду, де приймалося таке важливе для галузі рішення, не запросили ні представників НАЕК «Енергоатом», ні «СхідГЗК», аби врахувати й їхню думку. Прийняття необґрунтованого тарифу автоматично штовхнуло підприємство «у негатив» — мінус 900 млн гривень тільки у 2018 році. Зрозуміло, виробництво стає збитковим і рано чи пізно постане питання про закриття комбінату.

— Що впливає на формування тарифів?

— Важко зрозуміти логіку НКРЕКП, коли таке державне підприємство, як «СхідГЗК», відштовхнули і вирішили, «давайте десь урановий концентрат купувати» і «рівнятися на ціни на світовому ринку». Логіка короткозора. Так, на певний період закупівлі уранової руди на стороні вийдуть дешевшими. НКРЕКП орієнтувалася, за своїм розумінням, на правильні речі, але має бути державницький підхід до ситуації. Не можна за рахунок тарифу знищити цілу галузь, яка на сьогодні є універсальною. Не так багато у світі підприємств, які володіють і технологією і можливостями видобутку урану, тут задіяні фахівці рідкісного профілю, таких сьогодні просто нема де взяти.

Треба також враховувати, що тисячі людей, які працюють на підприємстві, платять податки — щороку «СхідГЗК» сплачує до бюджету величезні кошти. Одеський припортовий завод закрили кілька років тому, і тепер його не можуть відновити, бо фахівці вже виїхали до Катару, Алжиру, де заробітна плата у 3-7 разів вища. Якщо ми сьогодні скоротимо уранників, уже ніколи їх на підприємство не повернути.

— Як саме на підприємство впливають занижені тарифи?

— Це впливає, насамперед, на ціну продукту, тобто треба буде працювати у мінус, що означає скорочувати працівників. А там до кінця року може постати питання і про закриття структурних виробничих підприємств. Це при тому, що вони містоутворюючі. Наприклад, бюджет міста Смоліного на 90 відсотків формується за рахунок роботи шахт. Ліквідація підприємства, скорочення працівників призведе до знищення самого міста. Немає податків для міста, немає чим годувати родини. Замість того, щоб інвестувати у галузь, держава робить непоправні речі. Крім того, слід враховувати і те, що світові ціни на уран скачуть. Зараз у середньому це 110 доларів США, останнім часом ціна дещо підвищилася, хоча раніше опускалася до 75 доларів за кілограм. Інколи вартість підскакувала і до 200 доларів. Є багато світових монополістів, серед них Сполучені Штати Америки, Росія, які вдаються до такої тактики: спочатку ціну максимально знижують, аби будь-яке інше підприємство не могло конкурувати з ними, світова ціна опускається, конкуренти знищуються, і тоді ціна максимально зростає. Сьогодні надзвичайно важливо зберегти стратегічне українське підприємство, навіть, якщо воно виробляє уран за цінами трохи вищими, ніж світові. Інакше власного виробництва урану в Україні вже не буде.

— Який вихід із цієї ситуації?

— На сьогодні виходом із скрутної ситуації для ДП «СхідГЗК» могло би бути приєднання підприємства до ДП НАЕК «Енергоатом». Це розв’язало би багато проблем, насамперед, збереження самого комбінату, робочих місць. Зважаючи на те, що в «Енергоатома» є власні інвестиції, є можливість збільшення державних інвестицій, залучення приватних коштів, і тоді більш інвестиційно привабливою стане у цілому галузь. Це буде державницьке рішення, яке одразу посилить і збалансує підприємства атомно-енергетичного комплексу. Під «одним дахом» перебуватимуть НАЕК «Енергоатом», яка є основним бенефіціаром в отриманні урану, що виробляється і використовується для атомної енергетики, і «СхідГЗК», який цю уранову продукцію видобуває. Це буде не лише збереження підприємства і його працівників, а й надійна інвестиція для надзвичайно перспективної Новокостянтинівської шахти.

— З відповідною пропозицією вже зверталися до Уряду?

— Так, створена робоча група, яка сьогодні над цим працює: представництво є від «СхідГЗК», від урядової сторони питання веде Степан Кубів, перший віце-прем’єр-міністр—міністр економічного розвитку і торгівлі України. Так, уже є такі звернення, проте, питання повинно вирішуватися терміново, часу обмаль, уже назріла ситуація, що загрожує скороченням працівників. Цього категорично робити не можна, треба врятувати підприємство, дати стабільність і роботу уранникам, щоб вони відчули, що держава про них турбується, і що їхня робота потрібна. Важливо сказати і про таке. Для того, щоб закрити/законсервувати шахту, потрібні сотні мільйонів гривень. Для українського бюджету це фантастичні кошти. Але виведення уранової шахти з експлуатації — це завершальний технологічний процес. Тож ще будуть потрібні й потрібні мільйони гривень на утримання їх у законсервованому стані. Ще й через це питання ліквідації підприємств безглузде.

— Україна забезпечує себе на 40 відсотків урановим оксидним концентратом, 60 відсотків закуповуємо, за якою ціною?

— Якщо для вугілля є світова біржа, то для урану її не існує. Ціна на цю сировину, як уже казав, постійно змінюється, це можуть бути як мінімальні тарифи, так і максимальні. У цьому якраз найбільші ризики для України. Але у нас є шахти, які працюють, мають потенціал. Видобуток уранової руди ми можемо збільшити на 10-30 відсотків, а можемо і повністю, стовідсотково, забезпечити цією продукцією нашу ядерну енергетику.

— Ми говоримо про власний видобуток газу, щоб не бути залежними від Росії. З цією ж метою можемо забезпечувати себе українським ураном для атомної галузі?

— У шахт є можливості і зрозумілі бізнес-плани. Якщо в ці уранові родовища вкласти інвестиції у 2019–2020 роках, то вже у 2021 році буде збільшення видобутку. І ще одне, про що сьогодні не говорять. Ми закуповуємо уран, вивозимо валюту з держави, як наслідок маємо негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке з кожним роком збільшується, ми, насправді, не інвестуємо, а вимиваємо кошти з країни. У світі поширюється протекціонізм вітчизняного виробника, так робиться зараз у Сполучених Штатах Америки, вони захищають своє власне виробництво, виводять з Китаю підприємства і відкривають їх у США. А в Україні, навпаки: давайте, усе будемо купувати, знищуючи своє виробництво. І при цьому розповідаємо про віртуальну енергетичну незалежність. Треба бути незалежними, а не «хотіти».

Альтернативи атомній енергетиці у нас поки що немає. І «СхідГЗК» є унікальним підприємством, яке нічим замінити. Ми знищили свої автомобільні заводи, і нам з усього світу скидають мотлох. І в інших галузях, які було ліквідовано, ми повністю на них «поставили крапки», і їх уже неможливо відродити. У нас задосить і математиків, і фінансистів, якщо вони розкладуть усе за цифрами, буде зрозуміло, що і сьогодні і завтра нам економічно вигідно утримувати власні шахти і заробляти на них. Але, насамперед, нам бракує державників, які з державницьких позицій приймали би державні рішення. Повинна, передусім, бути чітка стратегія розвитку атомної галузі, на 10-15 років, як мінімум, як це робиться скрізь у світі. Тоді галузь стане інвестиційно привабливою, бо в інвесторів буде розуміння того, як галузь розвиватиметься. А у нас приймаються рішення НКРЕКП — «містечкового рівня», не враховуються думки галузевих фахівців, які, навіть, не запрошуються на засідання Нацкомісії. Через це ставимо цілу урановидобувну галузь на коліна, яка може, навіть, зникнути. Надіюсь на розуміння депутатів, що атомну енергетику треба розвивати, і уран для потреб атомних станцій треба видобувати в Україні. Це має бути спільна робота і турбота: і профільного комітету Верховної Ради України, і профільного міністерства, Міністерства економіки та розвитку України, загалом на рівні держави і за підтримки Уряду.

Читайте також:

11.04.2019
ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю
ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю
Ми закуповуємо уран, вивозимо валюту з держави, як наслідок маємо негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке з кожним роком...
02.04.2019
Звіт Центрального комітету Профспілки за 2018 рік
Звіт Центрального комітету Профспілки за 2018 рік
Досить тривалий період Атомпрофспілка наполегливо намагається привернути увагу держави до необхідності термінового вжиття заходів, які б дали можливість вивести...
29.03.2019
Кто установил «стеклянный потолок» для женщин?
Кто установил «стеклянный потолок» для женщин?
Казимира Прунскене задала в Литве новую планку в стандартах отношения к женщине как политику самого высокого ранга. ...
14.03.2019
Беспредел ВостГОКовского масштаба
Беспредел ВостГОКовского масштаба
Водителя ведомственной военизированной охраны (ВВО) Восточного горно-обогатительного комбината Игоря Комарова били жестоко и долго. Два работника службы безопасности этого...
останні публікації
23.04.2019
Цеху господарського обслуговування ЗАЕС – 40 років
Цех господарського обслуговування відсвяткував ювілейну дату – 40 років з дня заснування підрозділу. І увесь цей час на...
22.04.2019
Залучення працездатних в умовах воєнного стану
Уряд затвердив Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України...
19.04.2019
ЮУАЕС - призер благодійного конкурсу
Це вже друга нагорода, здобута колективом енергокомплексу за надання благодійної допомоги літнім людям в рамках довгострокової акції «Ветеран». Першу...
18.04.2019
Найменше видано на профілактику страхових випадків
17 квітня ц.р. відбулося позачергове засідання правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на якому розглядалися...
17.04.2019
«Юність» ЗАЕС готується до літнього сезону
Незважаючи на те, що позаміський заклад оздоровлення та відпочинку (ПЗОтаВ) «Юність» має сезонний графік роботи, який припадає саме на...