Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2024, 5
   

Пенсійна реформа: перші дослідження наслідків

13.12.2017

Пенсійна реформа: перші дослідження наслідків

Перші результати реформування пенсійної системи України, дослідження її стану нещодавно презентували науковці Центру Разумкова в агенції Укрінформ. Ця колективна праця також містить аналіз і міжнародних підходів до пенсійного реформування. Після презентації «Пенсійна реформа в Україні. Фінансові, соціальні та правові аспекти» відбулось обговорення пенсійного реформування, в якому взяли участь експерти, у тому числі Федерації профспілок України. 

Керівник проекту Ольга Пищуліна - провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова поінформувала, що науковці Центру, за допомогою експертів інших установ і організацій, які надавали свої коментарі та консультації, намагалися максимально і повно охопити ті сфери, які так чи інакше стосуються пенсійного забезпечення. У першій частині дослідження надана оцінка глобальних трендів пенсійного забезпечення та міжнародних підходів. Основними розробниками моделей пенсійного реформування у світі на сьогоднішній день є такі організації, як Міжнародна організація праці (МОП) та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які є головними ідеологами і стратегами пенсійної та соціальної політики у світі. А також Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк, до якого увіходять  дві інституції — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародна асоціація розвитку (МАР). що відіграють провідні ролі реформування пенсійної системи в різних країнах, надаючи фінансову підтримку процесам реформування, у тому числі і в нашій країні.

За оцінками міжнародних організацій, на сьогодні основними побудниками реформування пенсійних систем у світі є системна демографічна криза. Саме старіння населення визначені в минулому році в якості однієї з десяти глобальних викликів, перед якими стоїть людство».

Ольга Пищуліна розповідаючи про результати соціологічного опитування, яке було проведене у червні цього року, зазначила, що, навіть, у рамках однієї управлінської вертикалі звучали кардинально різні пропозиції і позиції щодо шляхів реформування.

«Якщо виходити з тієї методології, яка представлена Світовим банком, і з огляду на основну мету пенсійної системи, яка полягає в забезпеченні, насамперед, достатності та надійності пенсійних виплат з точки зору витрат, а також підвищення якості життя людей, які перебувають на пенсії, то пенсійну систему слід розглядати з точки зору критеріїв стійкості фінансової системи. Пенсійна система України навряд чи може бути названа такою. З одного боку витрати на фінансування пенсій становлять одну з найбільших статей на соціальний захист – близько 65 відсотків. Проте, рівень пенсій наших громадян є одним з найнижчих в Європі».

 На думку вітчизняних експертів, і міжнародних, однією з головних проблем в Україні є дефіцит Пенсійного фонду, що постійно зростає.

Ольга Пищуліна вважає, що проблема була породжена штучно, коли в минулому році було знижено єдиний соціальний внесок. Зниження єдиного соціального внеску не принесло позитивних результатів.

«До цього кроку уряду ставлення не однозначне. Ми дуже добре пам'ятаємо, як лобіювали представники дрібного, середнього і великого бізнесу подібну ініціативу. З точки зору бізнесу, напевно, цей крок був прийнятний. Але з точки зору широкої експертної громадськості, як вітчизняної, так і міжнародної, цей крок не продуманий і волюнтаристський, привів до збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Дотація державного бюджету України Пенсійному фонду становить близько 4,5 відсотка. Це перевищує середній показник у європейських країнах – у 2-2,5 рази., там де є дотації пенсійним фондам або організаціям, еквівалентним їм. Якщо говорити з точки зору економічного підходу, навряд чи можемо говорити про дефіцит української пенсійної системи, Пенсійного фонду. Слід говорити про дефіцит страхових внесків. Однозначної позиції щодо того, якою є економічна природа єдиного соціального внеску, на сьогоднішній день відсутня. Хтось розглядає це як податкові платежі. Хтось, як специфічні соціальні відрахування. Тому слід говорити не про дефіцит Пенсійного фонду, а про проблему, що стосується пенсійної моделі України. У сенсі фінансування».

Наступним показником, який є важливим з точки зору ефективності пенсійної системи, вважають науковці Центру, - є коефіцієнт заміщення. Тобто адекватність пенсійної системи визначається співвідношенням пенсії із заробітною платою, яку отримували громадяни у процесі трудової діяльності.

Відповідно до міжнародного стандарту МОП, коефіцієнт цей повинен становити мінімум 40 відсотків. На даний час коефіцієнт заміщення в Україні нижче 37 відсотків.

«Оптимістичні прогнози українського уряду стосовно того, що є можливість досягти коефіцієнт заміщення в розмірі 45 відсотків, не відповідають реальності. А за вкрай песимістичними оцінками може досягати 20 відсотків», зазначила Ольга Пищуліна.

Керівник Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення ФПУ Володимир Максимчук.

«Я погоджуюсь, надзвичайно серйозною проблемою є демографічна, оскільки за даними Держстатистики, чисельність населення України становить 42 млн, але за деякими експертними оцінками це - 32-30 мільйонів. І кількість пенсіонерів практично вже зрівнялася із кількістю найманих працівників, в усякому разі тих, які сплачують страхові внески. Так, демографічна ситуація – це проблема, але не вона є основною. Основною проблемою є економічна ситуація в країні. Щоб ми не робили у самій пенсійній системі, можна щось «направити», але проблеми у цілому не вирішити. І міжнародні організації пропонують розглядати демографічну проблему у загальному контексті соціально-економічного розвитку будь-якої держави. Необхідна об'єктивна умова формування довгострокової макроекономічної стратегії. Нам так і не вдалося досягти прискорення макроекономічного розвитку. Ми маємо високий відсоток тіньової економіки. І проблеми в сфері зайнятості та ринку праці.

На думку Олександра Коваля, головного наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень, «драйвером економіки» могли би стати накопичувальні пенсійні системи. «В усьому світі пенсійні фонди інвестують поряд з інвестиційними фондами та страховими компаніями. Вони так і називаються, інституційні інвестори, - це найбільші гравці на ринку накопичень, і відповідно, на фондовому рику їх роль вагома. Що стосується ситуації в Україні, хоч вони за законом і називаються інституційні інвестори, по суті, такі функції не виконують.

Заробітчани могли би собі «докупити» пенсії. Наприклад, обираючи недержавні пенсійні фонди 3 рівня. Вони всі в Україні ліцензовані і перебувають під контролем регулятора. 3-й рівень у нас прекрасно працює з 2003 року. А якщо точніше - ще з 90-х років, коли було створено перший інвестиційний фонд банку «Україна». Він донині відмінно функціонує. На ринку пенсійних фондів 3 рівня за 15 років їхнього функціонування не було жодного гучного скандалу чи банкрутства. Фонди невеликі, інвестують в державні папери, депозити. Великий недолік - комісійні винагороди співробітникам, які «з'їдають» частину накопичень.

Щодо накопичувальної системи другого рівня, в експертному середовищі є досить противників. До них належать в основному ті вчені економісти, які розуміють, що будь-які накопичувальні системи, не обов'язково пенсійні, досить добре себе ведуть на висхідних циклах економіки і з рук геть погано на низхідних. На якому циклі знаходиться Україна, ми з вами розуміємо. Сюди ж до цієї групи, як і не дивно, відноситься МВФ. В останньому Меморандумі була така фраза, що Україна утримається від введення другого рівня пенсійної системи, поки не буде наведено порядок на першому».

Володимир Максимчук також вважає, що покладати великі надії на накопичувальну систему не варто.

«По-перше, накопичувальна система дасть результати у вигляді виплат не скоро. МВФ проти якраз тому, що не можна накопичувальним системам надати жодних державних фінансових гарантій. Ринок буде заробляти, а держава відповідати. При цьому накопичувальні системі набагато дорожчі в адмініструванні.

Не можна розглядати накопичувальний фонд і як інвестиційний, він має виконувати соціальні функції, що отримає, власне, людина. Бо ми накопичувальний фонд створюємо не для держави, не для економіки, а для людей. Стосовно накопичувальних пенсійних фондів третього рівня, на сьогодні ці фонди дійсно працюють, але чи добре? Якщо за останні 13 років було створено 110 недержавних пенсійних фондів, на сьогодні у реєстрі 73, а фактично працюють одиниці. Чому не працюють, бо ніхто зараз не понесе кошти, їх не вистачає на «прожити сьогодні». Для себе, для сім’ї,  для дітей.

Є група прихильників негайного введення пенсійної системи другого рівня. Це чиновники і представники фінансового ринку. Чи має бути вже 2 рівень пенсійної системи?  Я би посперечався. Я говорив півтора роки тому, що треба спочатку запровадити ефективну професійну пенсійку систему. І тільки потім, проаналізувавши все, можна братися за 2 рівень. Так запропонувало і Міністерство соціальної політики. МВФ також категорично не підтримує введення другого рівня, бо не бачить гарантій збереження накопичувальних коштів, пенсійних виплат. Держава не може брати на себе такі гарантії. А проблеми з накопиченням будуть. В інших країнах фонди, дійсно, працюють. У нас на сьогодні працювати не будуть.

Лідія Ткаченко, к.е.н., провідний науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень вважає, що «реформи у пенсійній системі не мають такого вирішального значення як реформи у макросередовищі у цілому, в якому пенсійна реформа існує. І що особливо важливо, усі реформи мають бути гармонізовані, відбуватися одночасно. Не можна робити їх частинами. Реформи або робляться усі одразу, або це імітація реформ. А можна сказати і – компрометація реформ. Чому так часто змінюють правила гри у самій пенсійній системі. Тому що ця система на сьогодні повністю регулюється державою. Держава може вплинути безпосередньо, наприклад, за якою формулою обчислюватиметься пенсія, яким має бути пенсійний вік тощо. Тому результати від пенсійного реформування не такі, як очікували. Є вже дані скільки людей отримали підвищення унаслідок жовтневого перерахунку. І ми бачимо, що переважна більшість людей отримали дуже незначні суми. Якщо порівняти з інфляцією за три останні роки, просто мізерні. І ми повинні розуміти, що у такому розмірі пенсії, якщо не буде якихось позачергових акцій, люди будуть отримувати ще рік. До наступного грудня не буде жодних перерахунків. Якою буде за цей час інфляція і що залишиться з цих грошей у реальному вимірі? Видатки з Пенсійного фонду збільшилися на 30 відсотків, однак, переважна більшість пенсіонерів отримують менше 2 тисяч. Це, насправді, катастрофа. Пенсіонери – найбідніша верства населення. Прикро, але на пенсіонерах і надалі продовжують економити. Наприклад, відрахування. Пенсійний фонд отримав 20 млрд єдиного соціального внеску, а на пенсії витратили 12 млрд. 8 млрд скоротили трансфер держбюджету. По суті, пенсіонери недоотримали ці мільярди. Якби весь приріст (наприклад, за рахунок підвищення пенсійного віку) додатково спрямовувався на підвищення пенсії, якби це було десь записано, або приріст, отриманий унаслідок підвищення пенсійного стажу, цей пенсійний коридор, який почнеться з наступного року, якщо б було десь написано, що вся економія, а накопичилися вже багато мільярдів, спрямовувалася на підвищення пенсій, тоді б люди розуміли, що реформа має сенс. І є справедливість.

Підсумовуючи презентацію, Ольга Пищуліна зазначила, що ті зміни, що відбулися  в пенсійній системі, є лише параметричні (трудового стажу, віку) і «їх не можна назвати реформою. Реформа буде тоді, коли буде повністю змінено структуру фінансування пенсійної системи. Можливо, кроки уряду приведуть до прямо протилежного результату, який було задумано. Так, як це відбулося із зниженням єдиного соціального внеску. Бізнес, дійсно, зітхнув з полегшенням, однак, Пенсійний фонд напружився, разом з пенсіонерами та урядом. Як наслідок, ми отримали колосальну фінансову нестійкість. Параметричні зміни приносять дуже короткочасний результат. Коли підвищували пенсійний вік у 2011 році, експерти попереджали, збалансування буде нетривалим - на рік на два. Так воно і сталося. І знову нам нав'язують ідею, що пенсійний вік необхідно підвищувати, кількість пенсіонерів потрібно скорочувати. Держава не хоче регулювати ринок праці, зайнятості, тому що це набагато складніше. Простіше змінити параметри в пенсійній системі.

Які кроки необхідно робити, щоб пенсійна система була збалансованою? Щодо цього, навіть, у вузькому колі експертів, які теоретично знаходяться на одній стороні барикади, єдності думок і позицій немає..

Тому єдиний висновок, який ми можемо зробити унаслідок нашого дослідження, це те, що самі по собі проблеми всередині пенсійної системи є не настільки значущими та важливими у порівнянні з проблемами навколишнього середовища – макроекономічній ситуації в країні. Основна увага має бути приділена змінам в економічній галузі, у сфері зайнятості. Пенсійна система є віддзеркаленням того, що відбувається в економіці, фінансах і на ринку праці.


Читайте також:

07.03.2024
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!
Герой нашої сьогоднішньої публікації – Василь Зубенко, захисник, який мужньо боронить Батьківщину на найгарячіших напрямках фронту. Кілька тижнів пресслужба...
07.03.2024
Молодіжному руху атомників – 30!
Молодіжному руху атомників – 30!
У березні 1994 року, з прийняттям в Атомпрофспілці «Положення про секцію «Молодь», зародився молодіжний рух, який згодом перетворився на...
05.03.2024
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
2 роки окупації ЗАЕС. Ядерні злочини росії
4 березня 2022 року російські окупаційні війська із застосуванням важкої зброї окупували ЗАЕС. Внаслідок збройного штурму були пошкоджені будівля...
04.03.2024
Богдан Сердюк: «Важко жити біля саркофага»
Богдан Сердюк: «Важко жити біля саркофага»
Чорнобильська АЕС налагоджує свою роботу, проте величезна кількість проблем потребує вирішення....
останні публікації
19.03.2024
Обладнання для захисників
15 березня 2024 року в межах загальностанційної патріотичної акції «Я допомагаю ЗСУ!» працівники Рівненської АЕС передали українським військовим техніку...
19.03.2024
Наша фехтувальниця — «бронзова» чемпіонка світу!
Жіноча збірна України з фехтування на шаблях посіла третє місце на Кубку світу, який проходив 15-17 березня у бельгійському Сінт-Нікласі....
19.03.2024
Грали та поглиблювали свої знання
В інформцентрі Південноукраїнської АЕС провели цікаву інтелектуальну гру для учнів Ліцею №2. Захід організовано в рамках профорієнтаційної роботи...
18.03.2024
Ротації місій МАГАТЕ на чотирьох АЕС України
У березні 2024 року на ВП «Рівненська АЕС», ВП «Південноукраїнська АЕС», ВП «Хмельницька АЕС» було успішно проведено двадцять першу...
17.03.2024
Роботодавці мають оформляти трудові відносини
Першим і головним питанням, з яким стикається кожен роботодавець при прийнятті працівників, є порядок оформлення трудових відносин. Часто роботодавці...