Науковий подвиг українців, про який мало хто знає

Науковий подвиг українців, про який мало хто знає

Батьком першої штучної ядерної реакції вважається Ернест Резерфорд. Ще у 1919 році йому вдалося перетворити ядро азоту на ядро кисню. З його дослідів почалися і атомна бомба, і мирний атом. Але мало хто знає, що українські науковці, які працювали у харківській лабораторії, зробили не менший внесок у дослідження ядерних реакцій.

Рівно дев`яносто років тому, в жовтні 1932-го, в Харкові вдалося створити рукотворне науково-технічне диво. В Українському фізико-технічному інституті (тепер — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут») вдалося штучно розщепити атомне ядро. Що, власне, відбулося? Певною мірою це було схоже на здійснення блакитної мрії алхіміків. Беремо одну речовину. Далі: сім-салабім-рахат-лукум — і на виході маємо іншу речовину.

Завдяки цьому диву на радянському гербі Харкова поряд із шестернею, яка символізувала промисловий потенціал міста, та хлібним колосом, що уособлював Харківщину як житницю, було вміщено й модель ядра літію. Саме цей хімічний елемент бомбардували протонами на прискорювачі Ван-Граафа молоді вчені з так званої високовольтної бригади: Кирило Синельников, Антон Вальтер, Олександр Лейпунський, Георгій Латишев.

Кирило Синельников народився 29 травня 1901 року в Павлограді в Україні. Він був найстаршим у цьому колективі. А наймолодшому — Георгію Латишеву — виповнилося тільки 25 років. Цю обставину — що наука є справою молодих — я завжди повторюю своїм студентам, коли мова заходить про зазначений експеримент. Є всі підстави називати його науковим подвигом.

Чому це подвиг?

По-перше, на час експерименту сам УФТІ існував лише чотири роки (його засновано 1928-го). Явити світові такий видатний науковий результат за чотири роки існування — само собою нетривіально.

По-друге, харків`яни всього кількома місяцями поступилися англійцям із Кавендіської лабораторії — учням Ернеста Резерфорда Джону Кокрофту й Ернесту Уолтону, які першими у світі штучно розщепили ядро. За цю роботу англійські вчені згодом були удостоєні Нобелівської премії в галузі фізики за 1951 рік. Але ж харків′яни не копіювали англійців. Ідея експерименту взагалі належить Георгію Гамову, який, до речі, народився в Одесі.

По-третє, то були такі часи, що якби щось в експерименті пішло не так, то ані про цих чотирьох молодих людей, ані про членів їхніх родин уже б ніхто ніколи ніде не почув. Зникли б безслідно. Знадобилися мужність і непохитна впевненість у своїх знаннях, аби взятися за таку непересічну справу і впоратися з нею.

Більше: Дзеркало тижня

На фото: Група учасників проєкту. Кирило Синельников сидить у піджаку в першому ряду. Антон Вальтер сидить праворуч на першому поверсі.© Ігор Гірка