Атомпрофспілка про соціальні проблеми чорнобильців
23 квітня 2021 року напередодні 35-х роковин Чорнобильської катастрофи Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів слухання у режимі відеоконференції на тему: «Чорнобильська катастрофа. Стан соціальної захищеності постраждалих осіб та актуальні завдання подолання наслідків». Метою парламентських слухань було обговорення проблем, пов’язаних з виконанням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, підготовка відповідних рекомендацій Кабінету Міністрів. Свої пропозиції до обговорення на слуханнях надавали представники міністерств і відомств, профільних громадських об’єднань, медики, вчені.
Атомпрофспілка також підготувала перелік проблемних питань, які не вирішуються Урядом і порушують встановлені законодавством права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надала конкретні пропозиції.
У переліку представлених Атомпрофспілкою проблем у соціальному захисті ліквідаторів — незабезпечення передбаченої законодавством компенсації відповідної вартості продуктів харчування. У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йдеться, що громадянам, віднесеним до категорії 1, стаття 20, забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов’язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання компенсується на 50 відсотків. У статті 21 вказується, що громадянам, віднесеним до категорії 2, компенсується 25 відсотків вартості продуктів. Однак рівень компенсацій встановлюється центральним органом виконавчої влади. Сума компенсацій не збільшується вже декілька років. Так, у лютому цього року наказом Мінсоцполітики було визначено розмір компенсації для мешканців м. Київ для ліквідаторів 1-ї категорії — у сумі 456 грн, 2-ї категорії — у сумі 208 грн. Виходить близько 15 грн на добу! Такі кошти не можуть вважатися компенсаційними за втрату здоров’я постраждалими особами.
Атомпрофспілка щорічно під час розгляду цього питання Спільним представницьким органом об’єднань профспілок наполягає, що суму компенсації необхідно визначати залежно від прожиткового мінімуму, хоча і він не відображає реальних потреб.
Недостатньою є сума щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок вказаних осіб. Передбачено (стаття 20 Закону України «Про статус і соціальний захист…»), що грошова компенсація має бути у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що постраждалим надається право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та можливість здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у вибраному закладі.
Передбачено, що порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України. А розмір щорічної грошової допомоги — законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Однак унаслідок появи низки постанов Уряду, наказів Мінсоцполітики вже багато років поняття грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні підміняється на поняття компенсації у розмірі середньої вартості однієї доби в санаторії. Таким чином, замість 9 600 грн (на 2020 рік путівка на 12 діб) компенсація виплачувалася, фактично, у розмірі 573 грн. І це при тому, що доба перебування у санаторії коштувала майже 800 грн.
На 2021 рік компенсацію встановлено у сумі 619 грн. Атомпрофспілка категорично не погоджується з цим. Така компенсація позбавляє потерпілих від Чорнобильської катастрофи можливості санаторно-курортного лікування. Фактично, обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю ліквідаторів, держава перекладає на самих ліквідаторів.
Атомпрофспілка вважає, що Кабінет Міністрів України порушує положення Конституції України (стаття 22), не встановлюючи розмір грошової компенсації у розмірі реальної середньої вартості путівки.
Для поновлення справедливості, на думку фахівців Атомпрофспілки, обов’язкового перегляду потребує постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року № 838 «Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інші нормативно-правові акти з цього питання.
Потребує, вказує Атомпрофспілка у своїх пропозиціях до парламентських слухань, свого удосконалення пенсійне забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стосовно яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Передусім Атомпрофспілка вважає за необхідне прийняття законопроєкту № 4555 «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якому йдеться про необхідність підвищення рівня пенсійного забезпечення ліквідаторів. Потрібно також внести відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 або прийняти нову постанову КМУ з цього питання.
Дедалі значнішими стають соціальні проблеми працівників підприємств зони відчуження внаслідок уже традиційно недостатнього фінансування робіт, що проводяться підприємствами у зоні відчуження. Це, у свою чергу, призводить до затримки відшкодування підприємствами зони відчуження фактичних витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам, які працювали у шкідливих та важких умовах.
Для розв’язання цієї проблеми, вважає Атомпрофспілка, необхідно прийняти законопроєкт № 2380. У ньому йдеться про зміну на законодавчому рівні механізму покриття витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах працівникам підприємств зони відчуження, що зніме непосильне фінансове навантаження на підприємства.
Потребує термінового вирішення проблема фінансування Державного закладу «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров’я України» у м. Чорнобиль. Цей заклад виконує покладену на нього загальнодержавну функцію у сфері охорони здоров’я на забрудненій радіонуклідами території режимної зони безумовного (обов’язкового) відселення. Атомпрофспілка вважає за необхідне ініціювати розробку проєкту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» — з метою збільшення видатків на надання медичної допомоги працівникам зони відчуження. А також допомогти матеріально: надати медичному закладу спеціальний санітарний (реанімобіль) і службовий автотранспорт (мікроавтобус) для невідкладної допомоги та доставки працівників на робочі місця у зону відчуження (у медичного закладу свого автомобіля немає), надати новий апарат для ультразвукової діагностики.
Уряд декларує: «Питання соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих — пріоритетні для влади». І обов’язок держави — захищати конституційні права тих, хто ризикував власним життям та здоров’ям задля неї.